Помилування не стосується питання про визнання особи неправильно засудженою — Тетяна Поповська, юрист Asters

Про особливості і процедуру застосування помилування для слухачів Legal High School розповіла адвокат, юрист Asters Тетяна Поповська, яка у рамках модуля «Захист на стадії відбуття покарання» прочитала лекцію на тему «Реалізація права на помилування: строки та порядок звернення з клопотанням».

За словами Тетяни Поповської, прообразом помилування було право потерпілої особи простити кривдника. Давність такого суспільного інституту була закріплена в країнах Стародавнього Сходу. Зокрема, в Єгипті фараон, серед інших прерогатив, був наділений правом помилування, тож саме Єгипту належить перша зафіксована згадка про сам акт. Проте перше закріплення норми про помилування було в Законах Хаммурапі.

Як підкреслила лектор, природа помилування дуже суперечлива через те, що у правозастосуванні інститут помилування відноситься до двох галузей суспільного життя, а саме — державного управління і кримінального права. «Акт помилування, з однієї сторони, вчиняється від імені держави, а з іншої — це стосується кримінального закону. І тому він деякою мірою виступає як звільнення особи від покарання, яке здійснюється суб’єктом законодавчої та виконавчої влади», — наголосила лектор.

Проте, за її словами, необхідно розрізняти норми, що передбачають звільнення особи від покарання чи його пом’якшення (амністія, умовно-дострокове звільнення, звільнення за станом здоров’я) від самого акту помилування, який за основу правомірності зазначеної дії бере моральну складову. «Враховується ставлення особи до вчиненого ним злочину і досить суб’єктивне відношення особи, яка приймає рішення про можливість помилування», — наголосила Тетяна Поповська.

Складність природи помилування полягає в тому, що його не можна окреслити нормативними межами. Навіть застосування його на державному рівні має суб’єктивний характер і виходить винятково з конкретного випадку. Суб’єктивний чинник помилування полягає в тому, що не до кожної людини, яка відбуває покарання, можна застосувати помилування. «В основі помилування лежить саме прощення, яке можна застосувати не до кожного. Враховується тяжкість вчиненого злочину, ставлення особи до вчиненого, строк уже відбутого за це покарання тощо», — підкреслила лектор.

Тобто помилування — це спеціальний вид звільнення від покарання (повне або часткове звільнення індивідуально визначеної особи, засудженої за злочин), яке здійснюється на підставі указу Президента України про помилування.

На законодавчому рівні інститут помилування врегульовано пунктом 27 статті 106 Конституції України, статтею 87 Кримінального кодексу України та Положенням про порядок здійснення помилування, затвердженим Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 223/2015.

Ознаками помилування є:

— виключна прерогатива Президента України на підставі виданого ним указу;

— застосовується щодо конкретно визначеної особи або групи осіб;

— може поширюватися на осіб, засуджених за злочини будь-якої тяжкості до будь-якого покарання;

— помилуваною може бути особа, обвинувальний вирок щодо якої набув законної сили;

— здійснюється за клопотанням зацікавленої особи.

У результаті помилування може бути замінене на довічне позбавлення волі на строк не менш ніж 25 років, повне або часткове звільнення від відбування покарання (як основного, так і додаткового) або заміну покарання (невідбутої його частини) на більш м’яке покарання.

Також лектор назвала відмінності помилування від амністії. Зокрема, акт помилування стосується конкретного засудженого, а амністія — невизначеного кола осіб. Акт про помилування не має нормативного характеру. Тетяна Поповська наголосила, що рішення про помилування або відмова в помилуванні не можуть бути оскаржені в суді. Також помилування не може передбачати звільнення засудженого від кримінальної відповідальності. Помилування не має обмежень щодо категорій засуджених, які можуть бути звільнені. Видання амністії не залежить від засудженого та його волевиявлення, натомість подання клопотання про помилування є правом засудженого.

«Помилування не стосується питання про визнання особи неправильно засудженою. Така особа й надалі визнається винною у вчиненні злочину, тому за наявності підстав може вимагати своєї реабілітації», — підкреслила Тетяна Поповська.

Також лектор розповіла про процедуру помилування та проаналізувала вітчизняну та зарубіжну практику застосування інституту помилування.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик