Попереджений — отже, озброєний, вважає Андрій Чехонадський

Як уникнути найбільших помилок під час податкової перевірки? Відповідь на це питання разом зі слухачами Legal High School шукав Андрій Чехонадський, керівник групи претензійно-позовної роботи ПАТ «Рітейл Груп», адвокат. Він назвав як ключову помилку платника податків сам факт допуску службових осіб контролюючих органів на підприємство, оскільки всі інші помилки представників суб’єкта господарювання є похідними від цього. Лектор застеріг слухачів Legal High School від поширеної помилки, що максимальне сприяння перевіряючим гарантує платнику податків позитивний результат перевірки.

Андрій Чехонадський підкреслив: якщо уникнути доступу перевіряючих не вдалося, важливо максимально звузити коло осіб для спілкування з перевіряючими. В ідеалі це має бути одна людина, на якій замикається вся комунікація.

Він вказав на суперечливу позицію Верховного Суду щодо необхідності подання документів під час перевірки або після неї — як доповнення до заперечення на акт перевірки. В одному випадку Верховний Суд вважає, що якщо документи не подані в цих двох випадках, то вони є неприпустимими доказами при оскарженні рішення контролюючого органу. В іншому випадку ВС зазначає, що платник податків має право на всіх стадіях судового процесу подавати нові докази на свій захист.

Якщо процес перевірки пускається на самоплив і допускається безконтрольне спілкування співробітників з перевіряючими, не відбувається документування подання документів, що дає підстави зазначати в акті перевірки про відмову в наданні документів. Лектор наголосив, що хоча терміни подачі документів і продовжені до 15 днів, вони можуть бути пропущені, оскільки фірма може мати дві адреси — фактичний та юридичний, і не виключена ситуація, коли акт перевірки буде спрямований на ту адресу (юридичний), яким фірма не користується. При цьому аргумент про неотримання акту здебільшого не приймається судом.

Лектор назвав документи, на підставі яких можуть бути зроблені висновки про порушення підприємством податкового законодавства, серед них — експертний висновок, передбачений Податковим кодексом. При цьому, як підкреслив спікер, ініціатором проведення експертизи можуть бути як контролюючий орган, так і сам платник податків.

За словами лектора, платники податків не поспішають залучати у разі перевірки грамотного юриста як комунікатора з перевіряючими, до того ж перевіряючі часто самі намагаються дискредитувати юриста в очах керівництва підприємства, розуміючи, що він здатний професійно протистояти не зовсім законним методам проведення перевірки.

Податковий кодекс прямо вказує, що платник податку зобов’язаний надати документи, навіть якщо немає письмової вимоги перевіряючих. Однак надавати завірені копії документів потрібно тільки тоді, коли вони підтверджують порушення, а знати це до того, як буде складено акт перевірки, неможливо.

Лектор радить слухачам Legal High School у разі наполегливих прохань перевіряючих про надання доступу до електронних баз даних підприємства пам’ятати про статтю 16 Податкового кодексу України, в якій перераховані всі 13 обов’язків платника податків щодо контролюючих органів. Серед цих обов’язків вказаний обов’язок допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій, але ні до баз даних підприємства. Тому зобов’язати платника податків до таких дій ніхто не може, проте часто самі представники підприємства намагаються надати доступ, сподіваючись, що це позитивно позначиться на результатах перевірки.

Андрій Чехонадський проаналізував судову практику вирішення спорів щодо оскарження результатів перевірок та навів приклади аргументів, які допомагають платнику податків відстояти свою правоту.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів