Порушення правил проведення аукціону, яке не вплинуло на результати, не спричиняє його скасування — Олексій Сокол

Тему підстав для оскарження порушень при проведенні аукціонів деталізував керівник практики банкрутства і реструктуризації юридичної агенції «Абсолют» Олексій Сокол. Він вважає, що ідеальна організація проведення аукціону має на увазі такий алгоритм: згода забезпечених кредиторів — вибір організатора аукціону — оцінка майна — публікація оголошення — продаж частинами — узгодження лотів з комітетом — продаж ЦМК — відправка проекту договору покупцеві — підписання договору і оплата — передача майна та оформлення.

При цьому необхідно пам’ятати, що забезпечений кредитор надає згоду тільки на факт продажу застави і не має права встановлювати обмеження до процедури продажу. Оскільки умови реалізації заставного майна визначені Законом, отже, забезпечений кредитор не має права ці умови встановлювати або змінювати.

Надання згоди на реалізацію заставного майна має здійснюватися одноразово — перед початком процедури продажу, і ліквідатор не зобов’язаний узгоджувати порядок реалізації на другому та другому повторному аукціонах.

Організатором аукціону може бути фізична або юридична особа, з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Він визначається замовником за конкурсом, який проводиться у визначеному замовником порядку. Основні критерії: достатній досвід (більше трьох років) та мінімальна сума винагороди. Організатор аукціону визначається ліквідатором і може бути залучений до участі у справі тільки у разі спору щодо порядку вибору організатора аукціону, а узгодження із заставним кредитором умов продажу має передувати процедурі вибору організатора аукціону.

Ліквідатор не зобов’язаний здійснювати експертну оцінку майна боржника, він має право на власний розсуд визначити початкову вартість майна, яке виставляється на аукціон (крім ЦМК і майна держпідприємств), або така оцінка може проводитися експертним шляхом з ініціативи і за рахунок учасника провадження.

Інформація про продаж має бути «ефективно» розміщена на об’єкті нерухомості. Публікація інформації про аукціони повинна бути послідовною: перший аукціон не відбувся — публікація інформації про повторний тощо. Зворотне вказує на недобросовісність дій ліквідатора та організатора аукціону.

Продаж майна боржника як ЦМК за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів є обов’язковою умовою початку продажу майна. А ось спосіб подальшого продажу ліквідатор обирає самостійно: може продовжити продаж ЦМК, якщо дійде висновку, що такий спосіб дасть змогу реалізувати майно за максимальною ціною, або перейти до продажу майна частинами.

У разі продажу частини майна, в процедурі санації боржника або процедурі ліквідації банкрута, визначення складу майна належить до компетенції комітету кредиторів. У разі продажу майна частинами ліквідатор повинен узгодити з комітетом кредиторів склад такого майна (лоти). Неузгодження складу майна (лотів) спричиняє порушення балансу інтересів кредиторів.

Мета аукціону — відчуження майна за максимальною вартістю, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову вартість майна можна розглядати тільки як стартову, яка ніяк не впливає на кінцеву вартість реалізації, бо під час торгів вона може бути як знижена, так і підвищена. При цьому вартість формується виходячи зі стану майна, попиту і пропозиції, на які ліквідатор не має жодного впливу.

Основна мета ліквідаційної процедури — задоволення вимог кредиторів. Отже, ліквідатор зобов’язаний вчиняти дії, спрямовані на максимізацію вартості реалізації майна боржника. Тому продаж майна за «мізерною» вартістю, яка унеможливлює хоча б часткове погашення вимог забезпеченого кредитора, є порушенням правил проведення аукціону.

У будь-якому разі результати аукціону мають бути правильно оформлені і особливу увагу потрібно приділити протоколу про проведення аукціону. У ньому має бути зазначено: яким чином знижувалась ціна лота, скільки разів, розмір кроку аукціону на кожному зниженні. Тобто протокол повинен відображати реальну процедуру аукціону, оскільки невідображення в протоколі всіх передбачених законом обставин ставить під сумнів виконання організатором аукціону вимог закону.

Фінальною крапкою переходу власності до нового власника має стати її оформлення. Законом про банкрутство передбачено два способи оформлення права власності на нерухоме майно: договір купівлі-продажу (нотаріальний) і нотаріальне свідоцтво про придбання майна на аукціоні. Причому завершення оформлення угоди купівлі-продажу нерухомого майна з аукціону має альтернативу: законодавцем допускається нотаріальне укладення договору купівлі-продажу або видача нотаріального свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні.

Підбиваючи підсумки, доповідач підкреслив, що порушення правил проведення аукціону саме по собі не спричиняє його скасування. Порушення має вплинути на результати аукціону. А ось оскаржити результати аукціону може не тільки учасник провадження у справі про банкрутство або учасник аукціону. Право на оскарження результатів аукціону також мають особи, чиє право на законне очікування було порушене таким незаконним аукціоном.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів