Про «квантовий стрибок» України в проведенні судової реформи і нові виклики учасники LHS Discussion Hub дізналися з перших уст — від перших осіб судової системи, вітчизняних та міжнародних експертів

Сьогодні у Legal High School зібралися представники ключових органів та інституцій судової системи, провідні вчені та адвокати для того, щоб учергове поговорити про судову реформу, обговоривши її проміжні результати і нові виклики.

Експертному обговоренню LHS Discussion Hub передувала церемонія підписання меморандуму про співпрацю між Вищою радою правосуддя (ВРП) і Legal High School. В урочистій церемонії взяли участь голова ВРП Ігор Бенедисюк, голова Наглядової ради LHS, відомий учений-цивіліст Наталія Кузнєцова, засновник LHS, шеф-редактор газети «Юридическая практика» Рустам Колесник та радник Юридичної групи LСF Тетяна Ігнатенко. Вони акцентували увагу як на освітній місії LHS, так і на комунікаційній: важливості спілкування і проведення експертних дискусій серед представників різних юридичних професій.

Втілити в життя законодавство набагато важче, ніж його створити, підкреслила співмодератор LHS Discussion Hub, віце-президент Всеукраїнської асоціації адміністративних судів, суддя Наталія Блажівська, констатуючи, що за останні кілька років Україна зробила «квантовий стрибок» у питанні вдосконалення судівництва і суміжних правових інститутів. Але в нових реформених реаліях у представників юридичної спільноти виникає багато питань, вирішити які можна тільки спільними зусиллями, задаючи тон обговоренню, відзначила друга «ведуча» LHS Discussion Hub Тетяна Ігнатенко.

Ретроспективний огляд ключових новацій, прийнятих у рамках судової реформи, зробив голова ВРП Ігор Бенедисюк. Головні події останніх років, як зазначалося, це зміни, що впроваджуються відповідно до затвердженої Указом глави держави Стратегії реформування судоустрою, судочинства і суміжних правових інститутів на 2015—2020 роки. У рамках судової реформи були передбачені фундаментальні зміни правил здійснення правосуддя і роботи головних інститутів судової влади, оновлення суддівського корпусу, були переглянуті процедури призначення, звільнення та переведення суддів, підвищені вимоги до членів органів, відповідальних за формування суддівського корпусу. Так, було сформовано якісно новий орган суддівського управління — Вищу раду правосуддя, який, за словами Ігоря Бенедисюка, покликаний вирішувати не тільки кадрові і дисциплінарні питання щодо суддівської кар’єри, а й проблемні аспекти діяльності судової системи в цілому, забезпечувати ефективну взаємодію між усіма органами у сфері правосуддя, захищати суддівську незалежність і підтримувати авторитет судової влади в країні.

Нинішня кампанія із судового реформування настільки масштабна, що, безумовно, не може проходити без помилок, визнав партнер ЮК EQUITY, адвокат Олег Маліневський. При цьому він акцентував увагу на її ключових досягненнях, серед яких спікер відзначив, наприклад, нові можливості доступу до суддівської професії (включаючи доступ до найвищої судової інстанції країни) представників адвокатського і вченого співтовариства. Відкритість обителей Феміди для суспільства — ще один плюс судової реформи, який, на переконання пана Маліневського, був привнесений багато в чому завдяки інтеграції в суддівське співтовариство представників інших юридичних професій.

Жодна експертна дискусія, яка відбулася у рамках проведення судової реформи, на переконання Голови Верховного Суду (ВС) Валентини Данішевської, не була зайвою. «Нам потрібно більше спілкуватися, щоб ліпше розуміти один одного», — підкреслила вона. За словами керівника нової найвищої судової інстанції країни, судова реформа «була узгоджена суспільством», оскільки ще кілька років тому попит на удосконалення правосуддя та відновлення довіри до судової системи серед громадянського суспільства був дуже великий. Головною візитівкою судової реформи, «головним її продуктом», як зазначалося, є Верховний Суд: Суд, який був сформований відповідно до нових законодавчих правилами, із залученням нових кадрових ресурсів і наділений новим процесуальним інструментарієм забезпечення єдності судової практики. «Сьогодні дуже важливо, щоб нова практика була єдиною», — підкреслила пані Данішевська.

Чи не збилася Україна з курсу реформування, узгодженого з Європейським Союзом, — поцікавилися модератори експертної дискусії у члена правління міжнародної фундації «Суди для суддів» Естер де Руідж. Іноземна гостя озвучила три ключові зауваження від міжнародної спільноти. Перша претензія стосується своєчасності: проблеми тривалого призначення суддів на посади (після проходження кваліфікаційного оцінювання нерідко судді по кілька років чекають на відповідне рішення). Друге зауваження — зайва прозорість багатьох процесів і процедур. На переконання пані де Руідж, для прозорості потрібні певні рамки, щоб вона не несла в собі загрози для суддівського авторитету. Третє побажання від міжнародного експерта — необхідність поліпшення комунікації між суддівським співтовариством України і ключовими органами судової системи (скажімо, потрібно детальніше інформувати суддів про нюанси механізму кваліфікаційного оцінювання).

Про унікальний досвід України в конкурсних процедурах — як проведених, так і прийдешніх — учасники експертної дискусії дізналися з перших уст від голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) України Сергія Козьякова. Він сфокусувався на публічності механізму добору суддів до нового ВС та участі громадськості — як вітчизняної, так і міжнародної — в конкурсах, які вже стартували, до ВС та вищих спеціалізованих судів (Вищий спеціалізований суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд). Стосовно відкритості і публічності механізмів конкурсного відбору суддів Україна зробила крок далеко вперед, констатувала Анна Адамська, міжнародний експерт Проекту ЄС «ПРАВО-JUSTICE», а її досвід у питанні участі громадськості в кадровому алгоритмі — справді, унікальний.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів