Про наслідки неявки в судове засідання розповіла радник ЮФ Aequo Олена Перцова

Лекцію спікер почала зі способів виклику та повідомлення учасників процесу в господарських спорах, підкресливши слухачам Legal High School, що у разі виклику явка є обов’язковою, а у разі повідомлення — на розсуд учасників. У господарському процесі виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому ГПК України для вручення судових рішень: нарочним під розписку; поштовим повідомленням; повідомленням через офіційну електронну адресу, а також повідомленням через офіційний веб-портал судової влади України.

Кодекс адміністративного судочинства України та Цивільний процесуальний кодекс України мають ряд особливостей. Відповідно до КАС України виклики/повідомлення здійснюються за допомогою повістки. Для фізособи допускається повідомлення виключно представника такої особи, а повістка може бути вручена повнолітньому членові сім’ї. При цьому учасник може за своєю згодою отримати і надіслати повістку іншому учаснику процесу. Якщо учасник справи — нерезидент, то повістка надсилається з урахуванням норм, передбачених міжнародними договорами. Якщо місцезнаходження або місце проживання невідомі, суд викликає учасника шляхом публікації повідомлення на офіційному веб-порталі.

Відповідно до ЦПК України повістка юридичній особі надсилається за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням представництва, філії, якщо позов виник у зв’язку з їхньою діяльністю. Фізичній особі повістка може бути надіслана за місцем роботи. У разі неявки суд оголошує розшук відповідача через органи Нацполіції у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров’я або смертю фізичної особи (якщо місцеперебування відповідача невідоме).

Неявка в суд може мати як об’єктивні (лікарняний, відрядження фізособи, підтверджена зайнятість адвоката фізособи в рамках іншого процесу), так і суб’єктивні (затягування судового процесу, відсутність технічної можливості підключитися до відеоконференції) причини.

За словами лектора, формальним наслідком неявки в судове засідання є або перенесення засідання, або розгляд справи за відсутності будь-кого з учасників.

Але неявка в судове засідання може мати і глобальні наслідки. Одним із таких наслідків може стати відмова у відкритті апеляційного/касаційного провадження, якщо учасник подав скаргу з пропуском строків для оскарження і мотивував це, зокрема, своєю відсутністю в судовому засіданні.

За словами Олени Перцової, строк на апеляційне оскарження може бути відновлений у разі його пропуску з поважних причин (але не більше одного року з моменту складення повного тексту судового рішення). Саме поважність причини пропуску строку є основоположним критерієм для його відновлення. І якщо учасник справи із власних суб’єктивних причин не з’являвся у судові засідання, не цікавився ходом процесу і не отримував кореспонденцію від суду, суди вищих інстанцій, швидше за все, відмовлять у відкритті апеляційного/касаційного провадження. Таким чином, неявка в судове засідання може мати глобальні негативні наслідки, які будуть викликані виключно недобросовісною поведінкою самої сторони або її представника. На закінчення лектор відповіла на запитання слухачів та проілюструвала свої тези прикладами із судової практики.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів