Про нюанси витребування доказів згідно зі змінами, внесеними до процесуального законодавства, розповів Андрій Чехонадський

Лекцію презентував керівник групи претензійно-позовної роботи ПАТ «Рітейл Груп» Андрій Чехонадський. Адвокат розповів про те, що після внесення змін у грудні 2017 року Кодекс адміністративного судочинства України і Цивільний процесуальний кодекс України чітко розмежовують питання витребування доказів.
До 14 грудня 2017 року питання щодо витребування та забезпечення доказів було не врегульоване в частині відповідальності особи, яка виконує дану ухвалу.
Стаття 382 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набули законної сили, або перешкоджання їх виконанню, але спікер зазначив, що ця стаття не працює: «Співробітники правоохоронних органів не хочуть розслідувати справи за цією статтею».
«На моїй пам’яті, за десять років роботи, за 382 статтею Кримінального кодексу України винних притягли до відповідальності один раз», — відзначив пан Чехонадський.
«Внесенням змін до низки процесуальних кодексів законодавці передбачили, коли можна подавати клопотання про витребування доказів. Це зазначено як у Кодексі адміністративного судочинства України, так і в Цивільному процесуальному кодексі України, зокрема йдеться про те, що клопотання може бути заявлене разом із позовною заявою», — розповів експерт.
При цьому, за його словами, судді звертають увагу на те, які дії вчинила особа, щоб самостійно отримати доказ, якщо таких дій немає — суд відмовляє.
Документом, що ініціює витребування доказів, є клопотання, а документом про забезпечення доказів — заява, це прописано в усіх трьох кодексах (КАС України, ГПК України, ЦПК України).
За словами пана Чехонадського, відрізняються ці документи тим, що заяву можна подати до подання позовної заяви, тоді як клопотання подається разом із позовною заявою.
Способи отримання доказів передбачені і в кримінальному процесуальному законодавстві. «Якщо не вдається витребувати докази, можна застосувати право на тимчасовий доступ до речей і документів, але проблема в тому, що суд неохоче сприяє реалізації такого права», — наголосив спікер.
Андрій Чехонадський також розповів про терміни оскарження ухвал про забезпечення доказів або ухвал про відмову в забезпеченні доказів в апеляції і відзначив, що такі ухвали за ГПК України не підлягають оскарженню в касаційній інстанції.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів