Про нюанси законодавчих новел щодо контрольованих іноземних компаній розповіла Марина Томаш

У рамках блоку «Законодавчі новели — 2021» у LHS виступила Марина Томаш, CEO Tomash Consulting, експерт з податків та бухгалтерського обліку. Лектор зосередилася на питаннях контрольованих іноземних компаній (КІК) і розповіла, яким чином готуватися до першої звітності за КІК.

Як відомо, Закон №1117 про КІК набуває чинності 1 січня 2022 року. Критерій щодо пайового володіння продовжений на рік. Відповідно, для 2022–2023 років частковий критерій має на увазі володіння часткою в розмірі 25% і більше, за умови, що кілька фізичних або юридичних осіб — резидентів України володіють капіталом даної компанії і їм сумарно належить понад 50%. Пеня та штрафні санкції за визначенням і розрахунком прибутку КІК не застосовуються за 2022 і 2023 роки. Коригування для розрахунку скоригованого прибутку застосовуються з 1 січня 2023 року. До платників податків за 2022–2023 роки не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов’язані із застосуванням статті 39 прим. 2 НК України.

Марина Томаш нагадала, що 22 листопада 2016 року Україна подала заявку на вступ до BEPS, чим підтвердила готовність боротися з агресивним податковим плануванням і захищати свої податкові надходження. У свою чергу, імплементація мінімального стандарту є обов’язковою вимогою для всіх країн — учасниць Програми розширеного співробітництва.

Чинним Законом України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що КМУ спільно з НБУ зобов’язаний розробити і внести на розгляд ВРУ законопроєкти щодо одноразового декларування активів фізичними особами та Правил оподаткування КІК (CFC Крок 3). 22 травня 2020 року було опубліковано текст Закону України №466 від 16 січня 2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві». Цим законом передбачається ряд змін у ПК України, в тому числі вводяться правила КІК.

Лектор проаналізувала концепт «істотного володіння». Так, під цей термін підпадає володіння часткою в розмірі понад 50% або якщо має місце володіння часткою в розмірі 10% і більше, за умови, що кілька фізичних або юридичних осіб — резидентів України володіють капіталом даної компанії і їм сумарно належить понад 50%. Як це відстежити? Є умова окремого або разом з іншими резидентами України здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою.

Говорячи про фактичний контроль, пані Томаш підкреслила, що це надання зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи, здійснення операцій по банківських рахунках юридичної особи, можливість блокування здійснення операцій, ведення переговорів з метою укладення договорів, узгодження істотних умов таких договорів, які в подальшому формально затверджуються органами управління такої юридичної особи. Цей концепт також включає наявність довіреності на вчинення істотних угод від імені юридичної особи, яка видана більш ніж на один рік, і не передбачає узгодження таких угод з органами управління такої особи, а також вказівку особи як засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) при відкритті рахунків.

Лектор зазначила, що скоригованим прибутком КІК є прибуток КІК до оподаткування відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності, складеної за звітний календарний рік.

У ході доповіді спікер поділилася певними особливостями розрахунку податку. Якщо звітний рік не відповідає календарному року, скоригований прибуток визначається за періоди, які закінчуються у відповідному календарному році. У свою чергу, якщо не передбачено обов’язку складання фінансової звітності за такою КІК, то контролююча особа повинна забезпечити складання фінансової звітності КІК відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності. Юридичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку на прибуток при отриманні скоригованого прибутку КІК.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик