Про новели щодо розпорядження майном боржника у контексті проекту Кодексу України з процедур банкрутства розповів Юрій Моісеєв

Спецкурс від розробників Кодексу України з процедур банкрутства «Банкрутство по-новому» відкрив лекцією на тему «Розпорядження майном боржника» директор департаменту з питань судової роботи і банкрутства Міністерства юстиції України Юрій Моісеєв.

Він нагадав, що у прийнятому Кодексі України з процедур банкрутства встановлюються певні особливості зовнішнього управління майном боржників, тому потрібно розібратися в новелах. Що змінилося? Концептуально розпорядження майном боржника не змінилося. На думку лектора, процедура розпорядження майном є підготовчою процедурою або до санації, або до відновлення платоспроможності.

За чинною процедурою є така процесуальна дія, як прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, в новій редакції такої дії немає. Змінюється строк процедури розпорядження майном, яка може тривати 170 днів (раніше було 115 днів плюс можливе продовження на два місяці). На думку лектора, цього строку цілком достатньо для виконання всіх процесуальних дій. Більше того, написано «до 170 днів», тобто тягнути настільки довго необов’язково. При цьому продовження строку понад 170 днів не передбачене.

Зобов’язання розпорядника майна — розглядати вимоги кредиторів, оцінювати фінансовий стан боржника тощо. У чинній редакції Закону розпорядник майна організовує інвентаризацію майна, в кодексі прописано, що розпорядник зобов’язаний протягом двох місяців (максимум 90 днів) провести інвентаризацію, виявляючи надлишки або нестачу майна.

Лектор зазначив, що коли Кодекс України з процедур банкрутства набуде чинності, щоб він міг повністю запрацювати, потрібно буде розробити до нього ще відповідні підзаконні акти.

Процедура визначення осіб — кредиторів у справі про банкрутство залишилася практично без змін — вони протягом місяця повинні подати заяви про свої вимоги, а арбітражний керуючий протягом десяти днів розглянути ці заяви. Результати розгляду заяв з вимогами кредиторів розпорядник майна подає до суду та інформує про них кредиторів. Однак тепер арбітражний керуючий не подаватиме на затвердження до суду складений реєстр вимог кредиторів.

Згідно з чинною редакцією, забезпечений кредитор міг відмовитися від своїх вимог без вказівки на повну або часткову відмову. У новій редакції передбачене право забезпеченого кредитора часткової відмови від забезпечення.

Якщо раніше збори кредиторів повинні були проводитися за адресою реєстрації боржника, новелою проекту Кодексу України з процедур банкрутства є можливість зборів кредиторів самим визначати місце проведення зборів кредиторів. Збори визначають процедуру — санації або ліквідації — і оформлюють це протокольним рішенням.

«Відтепер одразу після ухваленням рішення про санацію має бути ухвалено план здійснення цієї операції», — підкреслив Юрій Моісеєв.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів