Про організацію діяльності НОІВ і нюанси оскарження прийнятих ним рішень розповів Микола Потоцький, директор з питань права та адміністрування державних реєстрів ДП «Український інститут інтелектуальної власності»

У рамках спецкурсу Legal High School «Законодавчі новели — 2021. Ефективна побудова роботи адвоката» директор з питань права та адміністрування державних реєстрів ДП «Український інститут інтелектуальної власності» Микола Потоцький розповів про ключові зміни в законодавстві у ході реформи сфери інтелектуальної власності, в частині організації діяльності національного органу інтелектуальної власності (НОІВ) і оскарження прийнятих ним рішень.

За словами лектора, Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення Національного органу інтелектуальної власності», який набув чинності 14 жовтня 2020 року, розмежував і упорядкував функції між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і НОІВ, а також передбачив нові функції, які були притаманні державній системі правої охорони прав інтелектуальної власності до реформи.

«Внаслідок реформи була впроваджена юридична конструкція НОІВ — єдиний орган, який акумулює всі експертні функції — прийняття заявок, проведення їх експертизи та прийняття рішень; здійснення державної реєстрації та видачі охоронних документів», — підкреслив Микола Потоцький.

Функції НОІВ:

— визнання прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки недійсними;

— опублікування відповідних відомостей, ведення державних реєстрів та внесення в них відповідних відомостей;

— здійснення міжнародного співробітництва в рамках українського законодавства і міжнародних угод;

— підготовка, атестація і реєстрація патентних повірених, і ведення відповідних реєстрів.

Також, за словами лектора, важливою функцією НОІВ є надання роз’яснень щодо реалізації державної політики у сфері охорони прав на об’єкти прав інтелектуальної власності. Така функція не підміняє і не передбачає тлумачення законодавства, а лише надає роз’яснення щодо безпосереднього практичного застосування окремих норм законодавства під час здійснення експертизи.

НОІВ здійснюватиме інформаційну та видавничу діяльність, узагальнення національної та міжнародної практики застосування законодавства, розроблення відповідних пропозицій щодо вдосконалення законодавства, утвердження методичних рекомендацій щодо проведення експертиз заявок і державної реєстрації.

Микола Потоцький звернув увагу на сутність НОІВ, який відповідно до закону не є юридичною особою, а являє собою юридичний статус, наділений спеціальними делегованими повноваженнями і функціями. Ці функції виконує юридична особа публічного права. Зокрема, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2020 року №1267-р функції НОІВ виконує ДП «Український інститут інтелектуальної власності».

«Якщо ви подаєте звернення, заперечення, заяви або клопотання, то необхідно зазначати особу, яка є адресатом у таких зверненнях — ДП« Український інститут інтелектуальної власності». І відповідно якщо ви складаєте позовну заяву, то відповідачем у такій категорії спорів буде ДП «Український інститут інтелектуальної власності», — підкреслив Микола Потоцький.

Лектор звернув увагу на те, що Апеляційна палата НОІВ є колегіальним органом, який розглядає:

— заперечення на рішення НОІВ щодо придбання прав на об’єкти інтелектуальної власності;

— заяви про визнання прав на об’єкти інтелектуальної власності недійсними повністю або частково;

— заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні.

З огляду на розпорядження Кабінету Міністрів України Апеляційна палата повинна діяти при ДП «Український інститут інтелектуальної власності».

За словами Миколи Потоцького, основною метою Закону №815 є підвищення стандартів охорони та захисту прав інтелектуальної власності, протидія патентному тролінгу і приведення національного законодавства у сфері захисту прав інтелектуальної власності до вимог Європейського Союзу. У контексті теми лекції доповідач назвав три ключових новели зазначеного закону: публікація заявок на торговельні марки; подача заперечень третіми особами на заявки на торговельні марки; оскарження рішень за заявками на торговельні марки третіми особами в Апеляційній палаті.

Зокрема, законом встановлено новий термін — три місяці від дати публікації в Бюлетені відомостей про заявку або міжнародну реєстрацію торгової марки, подачі мотивованого заперечення в НОІВ проти заявки або міжнародної реєстрації в Україні.

Для оскарження рішень НОІВ третіми особами, які подавали заперечення до Апеляційної палати, встановлено двомісячний строк від дати отримання відповідного рішення. Таке оскарження здійснюється шляхом подання заперечення проти прийнятого рішення. За подання заперечення сплачується збір.

Лектор звернув увагу, що протягом двох місяців після прийняття рішення НОІВ реєстрація торгової марки не здійснюється, оскільки в цей термін може бути реалізоване право третіх осіб на подачу заперечення до Апеляційної палати НОІВ.

Закон передбачає двомісячний термін для розгляду Апеляційною палатою заперечення з дня його надходження і документа про сплату збору. Термін розгляду може бути продовжений, але не більш ніж на два місяці. За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає мотивоване рішення, що затверджується наказом НОІВ.

«Необхідно пам’ятати, що обчислення зазначених строків здійснюється з урахуванням робочих днів і можливості сторони та Апеляційної палати припиняти або відкладати розгляд заперечення», — підкреслив Микола Потоцький. Також він розповів про особливості визнання Апеляційною палатою НОІВ недійсними прав на промисловий зразок, винахід і корисну модель.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик