Про особливості доказування у спорах про ТМ розповів Богдан Львов, заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду у складі ВС

За словами лектора, в усьому світі економіка розвивається швидше за законодавство, а інноваційні технології — швидше за економіку. Тому досить частими є випадки, коли правовласник залишається сам на сам зі своїми проблемами. Таким чином, захист прав інтелектуальної власності набуває неабиякого значення, особливо якщо йдеться про ріст економіки.

Об’єкт інтелектуальної власності має вартість. Наприклад, 90% ціни Coca-Cola складає вартість бренда, і лише 10% — матеріальні активи компанії.

В Україні створюється спеціалізований суд з питань інтелектуальної власності, на посади суддів у якому наразі проходить конкурс. Абсолютна більшість претендентів — судді, хоча очікувалося, що конкуренцію їм складуть патентні повірені, науковці та ін.

Основною умовою у світі для створення такого суду є достатня кількість справ. У нас справи є, хоча й не так багато. Але такий суд створюється на випередження, щоб він гарантував якісний захист прав інтелектуальної власності, що сприятиме приходу на ринок нових гравців.

Тим часом навіть у США вже вісім років триває дискусія щодо того, чи є необхідним такий спеціалізований суд, чи достатньо лише спеціалізації суддів. А в Кореї IP-суд працює вже 20 років. У Китаї після створення такого суду кількість справ з інтелектуальної власності за рік збільшилася у десятки тисяч разів.

Спеціалізація суддів у господарських судах в Україні триває з початку двотисячних. Унаслідок змін у судовій системі й оновлення суддівського корпусу з’явилося багато нових людей, які таких справ раніше не розглядали. На відміну від західних країн, де суддями з питань інтелектуальної власності стають адвокати з 20-річним стажем, у нас це, як правило, молоді люди, які не мають достатнього досвіду. Суд часто не знає відповідей на питання, які виникають, проте мусить їх знаходити у змагальному процесі.

Тим часом кількість справ зростає у геометричній прогресії. Спори в українських судах переважно зосереджені довкола захисту прав на ІВ та отримання авторської винагороди. Жоден іноземний власник ТМ у нашій країні не може бути впевненим у її захищеності, оскільки у нас на певних фізичних осіб зареєстровано десятки назв.

Лектор зазначив: якщо впродовж кількох років ТМ не використовується, її захист може бути достроково припинено за позовом зацікавленої особи.

Половина всіх справ у судах — щодо захисту ТМ. На жаль, юристи часто нехтують досвідом попередників і намагаються шукати відповіді на питання, вирішені 7-10 років тому.

Найбільш сильною ТМ є та, яка створена з нуля, а не запозичена чи скопійована.

Стосовно оскарження недійсності ТМ, лектор відзначив, що у статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» йдеться про оманливість чи можливість сплутування. Треба розрізняти завідомо оманливу назву (пункт 2) і назву, що може ввести в оману внаслідок суб’єктивного сприйняття (пункт 3). Патентне відомство чітко розрізняє ці поняття. Суддя не пам’ятає справ, у яких було б задоволено позов за пунктом 2 статті 6.

Якщо ТМ не захищати, вона може перейти у ранг загальновживаної, наприклад, як це сталося з капроном. Позови про схожість ТМ почали з’являтися тоді, коли судді були недостатньо підготовленими і потребували допомоги експертів. І судові експертизи за такою категорією спорів були практично обов’язковими. Потім експертизу почали застосовувати лише в окремих випадках. Чинне процесуальне законодавство передбачає, що кожна зі сторін надає свій експертний висновок, а вже суд визначає, який з них є більш ґрунтовним і з огляду на нього робить висновки у справі.

Богдан Львов зазначив, що Касаційний господарський суд проводитиме навчання суддів, які розглядають справи з ІВ, щоб вони набули досвіду роботи з експертами, аби не призначати в майбутньому повторні експертизи. Лектор вважає, що потрібно створити реєстр діючих експертів у галузі, аби не замовляти експертизу особі, яка вже не працює.

Перевірка реєстрації, відповідно до закону, відбувається з подачею заяви, причому перевірка буде на час реєстрації. Права діють з моменту реєстрації. Були випадки, коли зареєстроване підприємство через кілька років виявляє наявність раніше зареєстрованої ТМ і намагається її оскаржити. Проте поширити право на час, що минув, неможливо. Перш ніж виходити на ринок, потрібно провести відповідне патентне дослідження.

Стосовно доказів порушень прав інтелектуальної власності у мережі інтернет, лектор зазначив, що скріншот не може бути достатнім доказом, оскільки комп’ютерні технології не дають змоги бути впевненим у відсутності переадресації. Є організації, які спеціалізуються на збереженні комп’ютерної бази навіть після її видалення та які можуть назвати і особу власника, і підстави зникнення інформації тощо.

На порталі «Судова влада» на сторінці Касаційного господарського суду можна безкоштовно скачати «Посібник для суддів з інтелектуальної власності», підготовлений та виданий за сприяння Програми розвитку комерційного права (CLDP) Міністерства торгівлі США у координації з Федеральним судовим центром, Вищою радою правосуддя та Верховним Судом.

Крім того, у листопаді в Женеві відбувся перший форум суддів з інтелектуальної власності, започаткований Всесвітньою організацією інтелектуальної власності.

Лектор ілюстрував свої тези прикладами судової практики щодо захисту прав інтелектуальної власності та відповів на численні запитання слухачів.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів