Школу інтелектуальної власності відкрив модуль «Ноу-хау як об’єкт ІВ». Про правовий режим ноу-хау в Україні розповіла Галина Дмитриченко-Кулеба, адвокат Smartsolutions Law Group.
Лектор повідомила, що 10 липня ц.р. Кабінет Міністрів України затвердив Стратегію розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, у якій викладено плани розвитку інноваційного потенціалу в Україні.
«Сьогоднішня лекція буде присвячена нетрадиційним об’єктам інтелектуальної власності» — відзначила пані Дмитриченко-Кулеба. За її словами, ноу-хау і комерційна таємниця — це інформація, яка не є загальновідомою, що і забезпечує їй найбільшу цінність.
Переходячи безпосередньо до теми лекції, лектор наголосила, що вперше поняття «ноу-хау» було закріплене в Законі України «Про інвестиційну діяльність». При цьому, як відзначила спікер, у цілому законодавство України не надто чітко дає визначення поняття «ноу-хау».
Галина Дмитриченко-Кулеба звернула увагу на те, що ноу-хау по суті є непатентованим об’єктом права інтелектуальної власності. Вона нагадала, що комерційна таємниця чітко визначена цивільним законодавством. Тобто комерційна таємниця як об’єкт ІВ це інформація, яка є секретною в тому сенсі, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які зазвичай мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з чим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.
«Ноу-хау, на думку ряду вчених, є підвидом комерційної таємниці. У той же час деякі вчені спростовують це. Я ж схиляюся до думки, що ноу-хау все-таки є підвидом комерційної таємниці», — відзначила лектор.
Були озвучені також основні особливості ноу-хау як непатентованого об’єкта права інтелектуальної власності. Серед них, зокрема, відсутність державної реєстрації ноу-хау, відсутність виключного права розпоряджатися, відсутність законодавчо встановленого терміну охорони, нематеріальна природа і режим конфіденційності як основа для надання правової охорони. «Важливо, що ноу-хау з’являється не з моменту виникнення, а з моменту переведення цього об’єкта ІВ у режим конфіденційності», — зазначила пані Дмитриченко-Кулеба.
Лектор також звернула увагу на інформаційний лист ВГСУ 2007 року, в якому дається визначення конфіденційної інформації. Зокрема, це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. «Особи, які володіють конфіденційною інформацією, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденційної, та встановлюють для неї систему (способи) захисту» — процитувала спікер. Крім того, у цьому ж листі наводиться позиція, відповідно до якої за порушення майнових прав інтелектуальної власності на комерційну таємницю або прав на «ноу-хау», зокрема шляхом вилучення протиправним способом чужої комерційної інформації, розголошення її без згоди особи, уповноваженої на те, схиляння до її розголошення або використання чужої комерційної інформації без згоди особи, уповноваженої особи власник цієї інформації має право на відшкодування завданих майнової та моральної шкоди згідно з правилами статей 1166 та 1167 Цивільного кодексу України.
Далі Галина Дмитриченко-Кулеба розповіла про власників прав на ноу-хау. За її словами, ними можуть бути первинні та похідні власники. Під останнім мається на увазі особа, яка набула право за цивільно-правовим договором, у порядку правонаступництва (успадкування) або іншим законним способом.
