Про особливості податкових спорів про визнання фіктивності або реальності господарських операцій розповів Костянтин Пащенко

Про особливості податкових спорів про визнання фіктивності або реальності господарських операцій розповів Костянтин Пащенко, суддя Окружного адміністративного суду м. Києва, к.ю.н., у рамках спецкурсу «Новації в адміністративному процесі».

Судова практика стосовно цієї категорії спорів динамічна, тож є різні підходи судів до її аналізу. Лектор наголосив на необхідності належного оформлення документів. Перший нюанс, на який звернув увагу спікер, — наявність облікових бухгалтерських документів. За його словами, в них необхідно вказувати назву документа, дату, час складання, а також вказати зміст і обсяг досконалої господарської операції та одиницю виміру господарської операції.

Пан Пащенко підкреслив, що найчастіше питання виникають до актів виконаних робіт. «Як правило, такі документи складаються неналежним чином, у зв’язку з чим простежити за здійсненням господарської операції неможливо», — додав експерт. У цьому випадку у суду можуть виникати сумніви щодо дійсності господарської операції.

Щоб убезпечитися, суддя порадив мати в своїй доказовій базі супутні документи, що підтверджують здійснення господарської операції (наприклад, товарно-транспортні накладні), крім того, наявність свідків також буде перевагою під час доказування.

За словами доповідача, у первинних документах істотні помилки неприпустимі, а от у вторинних усе ж можуть допускатися незначні неточності.

Спікер представив слухачам ряд справ Європейського суду з прав людини на цю тему: «Булвес» АТ проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», «Щокін проти України» та інші.

Костянтин Пащенко також торкнувся питання презумпції сумлінності платника податків. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, позивач повинен обґрунтувати свої вимоги, а суб’єкт публічної влади — правомірність своїх дій.

Часто трапляється, що у суб’єкта господарської діяльності в силу різних причин немає документів про вчинення господарської операції. Якщо документи вилучені органами слідства, такий факт є вагомою причиною їх відсутності. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, в разі якщо вилучаються оригінали документів, їхні копії мають залишатися у підприємства, однак на практиці це далеко не завжди працює.

Лектор порадив самостійно фіксувати передачу документів податковим органам або органам слідства шляхом складання акта передачі документів. «Якщо дотримуватися цього правила, у суду не виникне питань щодо відсутності документів», — пояснив спікер, додавши, що при необхідності суд самостійно витребує необхідні йому документи в органів слідства.

Суддя зазначив, що бувають і складні ситуації, коли вже розпочате кримінальне провадження щодо підприємства. Як правило, в такому випадку податкові органи використовують як докази фіктивного здійснення господарських операцій вирок суду або наявність власне кримінального провадження. Однак Верховний Суд висловив свою позицію: наявність кримінального провадження, за яким ще немає вироку, не є підставою для визначення господарських операцій фіктивними.

На завершення лекції пан Пащенко порадив перевіряти своїх контрагентів заздалегідь, щоб уникнути можливих судових позовів, і додав, що практика Верховного Суду щодо податкових спорів є достатньо чіткою і усталеною.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів