Про перевірки валютного законодавства слухачам розповів Володимир Рак, радник, керівник податкової практики ЮК MORIS GROUP

Своїм досвідом роботи у сфері перевірок валютного законодавства зі слухачами Школи податкової практики Legal High School поділився Володимир Рак, радник, керівник податкової практики ЮК MORIS GROUP.

Він зауважив, що нині актуальним є питання щодо строків повернення валютної виручки за експертними контрактами та строків повернення валютного товару, за який було здійснено оплату або внесено аванс. Строки валютних розрахунків за експортними та імпортними контрактами становлять 180 календарних днів, що відраховуються з моменту митного оформлення (для експортних операцій) або авансової оплати (для імпортних операцій). Порушення резидентами відповідних строків тягне за собою стягнення пені.

Лектор зазначив, що на сьогодні валютне питання в Україні регулюється п’ятьма нормативно-правовими актами, та перерахував операції, що підпадають під валютний контроль (експортні операції з постачання товару, імпортні операції резидентів, що здійснюються на умовах відстрочення поставки, тощо). На його думку, такий контроль не поширюється на операції, пов’язані з експортом послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав, імпортні операції, що здійснюються на умовах післяплати.

Аналізуючи повноваження обслуговуючих банків при здійсненні валютного контролю, Володимир Рак зауважив, що на банки покладено функцію надзору і контролю. Як правило, вони провадять договірне обслуговування клієнтів – резидентів України за господарськими договорами і відповідно до Інструкції № 136 надають податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень у разі ненадходження у визначені строки виручки або товарів. У наступному звітному місяці інформація про ці порушення вже не надається.

Повноваження фіскальних органів під час здійснення валютного контролю полягають у тому, що вони к у встановлені законодавством строки контролюють проведення розрахунків в іноземній валюті. Органи доходів і зборів мають право за результатами документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню. Банк повідомляє податковий орган, той відправляє платнику запит, а платник має пояснити, чому порушив строки валютних розрахунків. У таких випадках можливе проведення позапланової податкової перевірки, за результатами якої складається акт і нараховується пеня.

На думку лектора, звернення до експертно-кредитного агентства із заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов’язань за експортним контрактом – дуже цікавий механізм, проте він не працює: є необхідне законодавство, але не створено саме експертно-кредитне агентство. Незрозумілі й завдання агентства у сфері страхування, оскільки у конкретних випадках експертно-кредитне агентство повинно погашати заборгованість за нерезидента. Воно не може страхувати експорт товарів, а буде страхувати тільки експорт готової продукції.

Водночас рішення суду або арбітражу про стягнення заборгованості з нерезидента Володимир Рак назвав дієвим інструментом.

Спікер розповів також про форс-мажорні обставини, що підтверджуються сертифікатом ТПП. З такими обставинами стикаються компанії, які працюють на території проведення АТО. Згідно з практикою судів такі компанії звільняються від відповідальності за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За словами лектора, з ухваленням законопроекту «Про валюту» кардинально зміниться законодавство про валютний контроль, зокрема, строки валютних розрахунків буде встановлювати НБУ. Також законодавець вирішив вилучити положення про експертно-кредитне агентство, оскільки цей інститут досі не запрацював.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів