Про потенційні наслідки для бізнесу недопуску до проведення податкової перевірки розповів Андрій Чехонадський

У рамках модуля «Досудовий та судовий порядок оскарження» Андрій Чехонадський, керівник групи претензійно-позовної роботи ПАТ «Рітейл Груп», розповів про алгоритм дій у разі недопуску до проведення податкової перевірки.

Лектор запропонував розвіяти міфічні уявлення про наслідки недопуску до проведення податкової перевірки. Чимало юристів та адвокатів дотримуються думки, що допуск до проведення перевірки створить проблеми для клієнтів. Він звернув увагу на позицію Верховного Суду України, який у 2010 році однозначно заявив: якщо платник податків бачить ряд порушень у призначенні перевірки, він зобов’язаний не допускати до проведення перевірки.

Андрій Чехонадський розповів про наслідки недопуску до перевірки. Так, податковий інспектор складає акт про недопуск. Далі керівник контролюючого органу приймає рішення або про умовний, або про повний адміністративний арешт майна платника податків. Із заявою про підтвердження арешту контролюючий орган повинен звернутися до суду протягом 24 годин з моменту фіксації недопуску. У разі якщо податковий орган не встиг звернутися до суду у зазначений строк, це є підставою для нерозгляду його заяви по суті.

Які правові наслідки наявності судового рішення про повний адміністративний арешт майна? Відповідно до Податкового кодексу України платник податку позбавляється права розпорядження своїм майном. Лектор звернув увагу на те, що в законодавстві немає вимоги вносити відомості про адміністративний арешт майна до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме та рухоме майно.

Фактично рішення не впливає на можливість відчуження майна. Жодних обмежень у відчуженні такого майна в платника податків немає, підтвердив доповідач.

«Покарання за недопуск, про які розповідає інспектор, — це міф. Справжні проблеми перед платником податків постануть у разі допуску до перевірки» — вважає Андрій Чехонадський.

Також лектор запропонував звернути увагу на норму Податкового кодексу України про права контролюючих органів. Так, згідно з пунктом 20.1.30 статті 20 контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов’язань платника податків, погашення податкового боргу), в тому числі у разі недопуску посадових осіб контролюючих органів до огляду територій та приміщень.

Також у пункті 20.1.33 статті 20 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на грошові кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків немає майна та/або його балансова вартість менша за суму податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, сам по собі недопуск до проведення перевірки не є належною правовою підставою для накладення арешту на грошові кошти платника податків. Такої позиції дотримується і Верховний Суд, підкреслив лектор.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів