Про правила пред’явлення позовів прокуратори в інтересах держави розповіла радник ЮФ Aequo Олена Перцова

Про правила пред’явлення позовів прокуратори в інтересах держави слухачам Школи судової практики розповіла радник ЮФ Aequo Олена Перцова. «Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках і порядку, встановлених законом», — почала спікер лекцію і додала, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування або інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі якщо такого органу немає.

Пані Перцова зазначила, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави у суді винятково після підтвердження судом підстав для представництва. У визначених законом випадках він звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за власною ініціативою у справу, провадження в якій відкрите за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, представляє апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими або винятковими обставинами.

Прокурор звертається до суду в інтересах держави, у позовній чи іншій заяві, скарзі доводить, у чому полягає порушення інтересів держави, їх захист, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Пані Перцова підкреслила, що невиконання цих вимог тягне за собою застосування положень, передбачених статтею 174 Цивільного процесуального кодексу України (повернення позовної заяви).

Спікер представила неоднозначну судову практику про представлення прокурором інтересів держави в суді, зокрема йшлося про постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №4/166 «Б» від 2 жовтня 2018 року, постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №923/129/17 від 5 грудня 2018 року та постанову Вищого господарського суду України у справі №911/79/14 від 21 липня 2015 року.

Олена Перцова звернула увагу слухачів й на інші процесуальні нюанси, зокрема на те, що представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури винятково за письмовою вказівкою або наказом Генерального прокурора або його першого заступника, або заступника відповідно до компетенції.

Розглядаючи питання строків позовної давності, спікер відзначила, що практика Верховного Суду з цього питання суттєво змінилася, на відміну від практики колишнього «верховного» правосуддя. Раніше позиція Верховного Суду України була такою: строки позовної давності починали рахуватися з моменту, коли юридична особа або суб’єкт урядових повноважень скоїв правопорушення. Сьогодні відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №469/1203/15-ц від 22 травня 2018 року строки позовної давності відраховуються з моменту, коли особа, право якої порушене, або прокурор дізналися про таке порушення.

Питанням без відповіді, на думку пані Перцової, залишається те, як прокурор може дізнатися про порушення, тоді як функції прокурорського нагляду більше немає.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів