Про заходи забезпечення у кримінальному провадженні розповів суддя Володимир Гребенюк

Актуальною судовою практикою із власного досвіду щодо заходів забезпечення у кримінальному провадженні зі слухачами Школи кримінальної практики Legal High School поділився суддя Подільського районного суду міста Києва Володимир Гребенюк.

За його словами, всі види заходів забезпечення кримінального провадження перераховані у статті 131 КПК України. До них належать: виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід, накладення грошового стягнення, тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, відсторонення від посади, тимчасовий доступ до речей та документів, тимчасове вилучення та арешт майна, затримання особи й запобіжні заходи.

Володимир Гребенюк відзначив ухвалене рішення щодо клопотання Генеральної прокуратури України про накладення грошового стягнення на свідка, в задоволенні якого суддею було відмовлено. Виявляється, саме факт того, що в судовому засіданні брав участь захисник, допоміг винести таке рішення. Адже із заперечень захисника часто можна встановити багато важливих даних. У даному конкретному випадку виявилось, що у задоволенні цього клопотання раніше слідчий суддя вже відмовляв, про що слідчий не зазначив, більше того, за цим провадженням таких відмов у накладенні грошового стягнення було здійснено чотири. Також було встановлено, що містом проживання свідка був не Київ, тож він не мав можливості постійно вчасно прибувати на судове засідання.

Тимчасове обмеження користування спеціальним правом — той захід, який слідчі судді рідко використовують на практиці. Часто застосовується відсторонення від посади. Так, лектор процитував рішення, в якому прокурор, котрий, обравши відповідний запобіжний захід, звернувся з клопотанням про відсторонення і йому було відмовлено, оскільки він тільки вказав, що перебування підозрюваного на посаді може створювати перешкоди для проведення досудового розслідування та правильного розгляду справи. Проте матеріалами справи не було підтверджено, а прокурором не було доведено, як конкретно підозрюваний може створювати такі перешкоди.

Володимир Гребенюк пояснив: щоб дисциплінувати сторону обвинувачення, судді змушені користуватися таким інструментом, як враховування бездіяльності слідчих чи прокурорів щодо здійснення певних процесуальних дій. Лектор розповів про випадок, коли, заслухавши слідчого та вивчивши матеріали клопотання, суд вирішив, що з огляду на те, що не було доказів здійснення слідчим якихось дій, щоб здійснити наданий йому раніше дозвіл на затримання особи для доставлення до суду для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, не можна зробити висновок щодо того, що підозрюваний може якось перешкоджати у проведенні розслідування. Саме тому в клопотанні про вжиття запобіжного заходу було відмовлено.

У дуже небагатьох заходах забезпечення є можливість процесуальних застережень, наприклад, клопотання про накладення арешту суддя може повернути на доопрацювання, а про тимчасовий доступ до речей і документів — ні. Також Володимир Гребенюк наголосив на тому, що при розгляді питання про обрання запобіжного заходу судді досить часто стикаються з клопотаннями в аспекті статті 206 КПК України (загальні обов’язки судді щодо захисту прав людини).

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів