Про захист права власності в умовах збройних конфліктів слухачам LHS розповів Віталій Власюк

Про європейський досвід і українські перспективи щодо захисту права власності в умовах збройних конфліктів слухачам LHS розповів адвокат, викладач Національної академії прокуратури України, керуючий партнер ЮФ ePravo Віталій Власюк.

Спікер почав лекцію з пояснення понять «збройний конфлікт» (міжнародний і неміжнародний), «окупація», «анексія», а також роз’яснив концепцію ефективного контролю. Крім того, пан Власюк докладно зупинився на важливості розуміння міжнародного гуманітарного права (МГП) у контексті захисту прав власності.

За словами лектора, МГП надає додатковий захист власності, а саме: заборонено знищувати об’єкти, необхідні для виживання цивільних осіб, заборонено грабувати майно цивільного населення, а також цивільні об’єкти не можуть бути об’єктом нападу. Крім того, відповідно до МГП, окупант повинен поважати приватну власність. Лектор також відзначив, що на практиці держави/воюючі сторони несуть відповідальність за порушення норм МГП.

Лектор розповів, що серед злочинів у Криму та на Сході України Прокурор Міжнародного кримінального суду виділив такі: незаконне привласнення майна, позбавлення права на справедливий суд, знищення цивільних об’єктів, тортури, а також сексуальні й гендерні злочини.

Пан Власюк зазначив: «Дуже важливо, що Прокурор попередньо визнає наявність міжнародного збройного конфлікту між Україною і Росією».

Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини, за словами спікера, держава-окупант (іншими словами, держава, яка здійснює ефективний контроль) несе відповідальність за все, що відбувається на контрольованій території.

Показовими справами є «Луізіду проти Туреччини», «Кіпр проти Туреччини», а також «Мозер Ілашку проти Молдавії та Росії».

Підставою звернення до ЄСПЛ про захист права власності є фіксація завданих збитків. «Звертатися можна до всіх можливих установ, у тому числі до установ ЛНР і ДНР», — підкреслив лектор. За його словами, очікуваною є позиція ЄСПЛ про необхідність створення державою спрощеної адміністративної процедури компенсації втраченого в ході бойових дій майна: створити реєстр знищеного майна, створити компенсаторний фонд, прописати власне процедуру.

Позитивними для України можна вважати рішення ЄСПЛ у справах «Хлєбік проти України» і «Цезар та інші проти України», в яких Суд вказав, що Україна не може нести відповідальність за порушення Конвенції, оскільки не контролює певні території.

Пан Власюк, підбиваючи підсумки лекції, зазначив, що наявність підстав покласти відповідальність за порушення права власності на Росію не звільняє Україну від обов’язку, крім надання громадянам доступу до майна на непідконтрольних територіях, застосовувати й інші альтернативні заходи захисту права власності.

За словами спікера, Україна повинна запровадити в систему захисту права власності нові механізми, яка надасть потерпілим можливість скористатися доступною і спрощеною процедурою відновлення права на власність або отримання адекватної компенсації за втрачене майно.

На завершення доповіді пан Власюк порадив не допускати використання майна у військових цілях, а також не соромитися звертатися до ЄСПЛ для стягнення можливого збитку.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів