Прокуратура — не ворог сторони захисту у кримінальному процесі, вважає спікер LHS Олександр Жила

Про діяльність прокурора у кримінальному провадженні, а також про окремі питання контролю за здійсненням НСРД слухачам Школи кримінальної практики Legal High School розповів прокурор відділу прокуратури міста Києва Олександр Жила.

Цікавий факт: у КПК України термін «прокурор» згадується 796 разів. Це вже свідчить про важливість прокурора як учасника кримінального провадження загалом.

Лектор зазначив, що на сьогодні популярною є практика щодо запровадження групи прокурорів у кримінальних провадженнях. Проте насправді створення таких груп у більшості випадків має лише технічний характер, наприклад, для забезпечення технічної участі сторони обвинувачення у судовому засіданні та «незриву» засідань.

Якщо ж говорити про повноваження прокурора, то необхідно відзначити, що, за законодавством України, прокурор — це особа, яка здійснює нагляд за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.

Лектор пояснив, що змушений користуватись двома редакціями КПК України: до 16 березня 2018 року і після цієї дати. Складність полягає у тому, що на сьогодні прокуратура ще дорозслідує ті кримінальні провадження, що були відкриті раніше, а формулювання прикінцевих та перехідних положень нової редакції Кодексу звучить так: «Ці зміни не мають зворотної сили дії в часі та застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальні правопорушення вносяться до ЄРДР до внесення цих змін».

Проте тут є багато особливих випадків, які створюють труднощі для роботи прокурорів. Так, складним є розгляд кримінального провадження, що стосується особи, якій повідомлено про підозру до 16 березня, а в подальшому виявлено інше кримінальне правопорушення, яке внесене до ЄРДР і об’єднане з попереднім. Та досі не зрозуміло, за якою редакцією Кодексу його розслідувати, до того ж практики щодо такого випадку немає.

Олександр Жила наголосив, що власне розуміння НСРД не є новим для правоохоронців — раніше схожі заходи проводилися в рамках оперативно-розшукових справ. Сьогодні рішення про НСРД у кримінальному провадженні приймає прокурор. Треба пам’ятати, що ніхто з нас не застрахований від того, щоб саме в цей час щодо нього не проводились негласні слідчі розшукові дії, оскільки межа розумності їх проведення давно нівелювалась.

Лектор звернув увагу слухачів на кілька випадків із практики. Зокрема, у вироках суду часто описуються обставини оперативних закупівель, коли хотіли придбати під контролем правоохоронних органів наркотичні речовини в особи А. та продати їх особі Б. Тоді протокол складають на останню особу і їй же вручають повідомлення про підозру, при цьому судді заявляють, що стосовно особи Б. відомості до ЄРДР не вносились, і ухвала щодо обмеження конституційних прав слідчим суддею не постановлялась. Як наслідок, суд виправдовує особу Б.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів