З лекцією «Оголошення підозри особі, яка проживає за кордоном. Погляд прокурора» у рамках модуля LHS «Досудове провадження з відсутнім підозрюваним» виступив Олександр Жила, прокурор відділу прокуратури міста Києва.
Спікер радить при підготовці правової позиції звертатися до текстів міжнародних конвенцій на сайті Верховної Ради України. Також потрібно звертати увагу на документи про ратифікацію. Зазначалося, що Україна має право не ратифікувати окремі положення конвенцій. Наприклад, ряд статей Європейської конвенції про взаємну правову допомогу у кримінальних справах та протоколів до неї не ратифіковані Україною. У тому числі і вручення документів шляхом поштового пересилання.
Пан Жила звернув увагу на те, що в міжнародному законодавстві оперують поняттям «обвинувачення і обвинувачений», тоді як передбачене українським законодавством поняття «підозра і підозрюваний» не завжди знаходить підтримку в судах інших держав, що може вплинути на рішення про видачу осіб, які підлягають екстрадиції.
Прокурор звернув увагу на положення двосторонніх угод з деякими державами. Усі вони передбачають порядок вручення документів, але не виокремлюючи документи, пов’язані з підозрою. Договорі визначають спосіб підтвердження отримання та мову, якою вони підготовлені. Наприклад, США і Канада не вимагають перекладу документів, що підлягають врученню, офіційною мовою цих держав документів на відміну від інших аналогічних договорів. Також він зауважив, що тільки договір з Панамою передбачає вручення повістки про виклик обвинуваченого, в більшості інших йдеться про виклик свідків, експертів, які мають певні імунітети на момент перебування на території держави, що викликає.
Торкаючись практично аспектів міжнародної співпраці, пан Жила згадав, що відповіді на міжнародні доручення є, як правило, лаконічними. Коротенько вказуються причини невиконання доручення або інформація про долучені документи на виконання міжнародно-правових актів. У той же час і прокурорам, і адвокатам необхідно для ефективності досягнення цілей кожної зі сторін здійснювати комунікацію з безпосередніми виконавцями міжнародних доручень.
Лектор уточнив технічний механізм вручення повідомлення про підозру консульською установою. Можлива ситуація, за якої підозру вручає співробітник такої установи, а також представник правоохоронного органу України на території посольства або консульства. Треба розуміти, перш за все, що консульські установи — це територія України і що проводити процесуальні дії там можливо відповідно до національного законодавства, але тільки щодо громадян нашої держави і на умовах добровільності дій. «Не так просто вивезти документи з країни, де є консульська установа», — звернув увагу Олександр Жила. Як правило, документи мають передаватися консульською поштою. Крім того, правоохоронець повинен мати закордонне відрядження, оформлене в передбаченому законом порядку.
