Провадження у справах про банкрутство в Україні — це на 90% питання кримінального законодавства, лектор LHS Віталій Титич

У рамках блоку «Погашення боргів у процедурі банкрутства» Школи з реструктуризації та банкрутства Legal High School з лекцією виступив голова АТ «Віталій Титич і Партнери» Віталій Титич. Він розповів про розшук майна та активів боржника, зосередившись на проблемах і нових шляхах їх розв’язання.

Лектор переконаний, що провадження у справах про банкрутство в Україні — це на 90% питання кримінального законодавства. Розшук майна та активів — одні із складових процесу розслідування фінансових зловживань у процедурах банкрутства.

Ключовим учасником процедури банкрутства є арбітражний керуючий. У межах його компетенції — контроль за активами боржника з метою виконання основної мети процедури банкрутства, передбаченої законодавством, — максимальне забезпечення вимог кредитора і, за можливості, відновлення платоспроможності боржника.

Фігура арбітражного керуючого в національне правове поле була введена в 1999 році. Формально арбітражний керуючий має право запитувати і отримувати документи від юридичних осіб, державних органів, отримувати інформацію з держреєстрів шляхом направлення офіційних запитів, але, як правило, за словами пана Титича, необхідна інформація збирається з відкритих джерел, а це не може бути достатнім для встановлення місцезнаходження виведених активів.

Коли процедурою банкрутства зловживань немає, то про активи боржника звітує керівник підприємства, він передає відповідні звіти арбітражному керуючому, останній здійснює фінансовий аналіз звітності і підтверджує відсутність кримінальної складової. Віталій Титич додав, що сьогодні в Україні процедури банкрутства, так чи інакше, супроводжує кримінальне провадження.

Незважаючи на те, що законом передбачено досить широкий перелік прав, арбітражному керуючому не надано реальних можливостей здійснювати розслідування. Пан Титич зазначив, що тут механізм один — ініціювання відкриття кримінального провадження та отримання статусу потерпілого (у даному випадку арбітражний керуючий представляє юридична особу). «Тільки так можна ініціювати слідчі дії, спрямовані на реальний розшук активів боржника», — акцентував увагу лектор. Він вважає, що висновку арбітражного керуючого необхідно надати більшу силу, він повинен мати статус експертного висновку для інтересів кримінального провадження. Але йдеться не тільки про статус власне висновку, а й про відповідальність арбітражного керуючого. Саме на це, в тому числі, мають бути спрямовані подальші зміни профільного законодавства.

Окремо Віталій Титич зупинився на виведенні корпоративних прав в іноземну юрисдикцію. У цьому контексті також немає нічого складного, оскільки одним із міжнародних трендів є відкритість іноземних реєстрів, відкритість і прозорість звітності. Крім цього, вихід у третю юрисдикцію надає можливість залучати судовий контроль цієї третини юрисдикції.

Відповідаючи на запитання присутніх, пан Титич зазначив, що національне законодавство непогане, питання лише в його застосуванні. «Якщо немає відповідальності за невиконання чітких норм чинного закону, прийняттям нового законодавства або впровадженням європейських перевірених часом моделей — справі не допоможеш», — резюмував лектор.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів