Проведення мирних зібрань в Україні не обмежене законом, впевнена Олена Писаренко, начальник відділу інформування Комітету міністрів Ради Європи

Проблему відсутності законодавства, що обмежує мирні зібрання, на прикладі справи «Вєрєнцов проти України» слухачам Школи судової практики Legal High School окреслила начальник відділу інформування Комітету міністрів Ради Європи Олена Писаренко.

За її словами, протягом останніх років Україна перебуває у стані реформування правової системи відповідно до європейських стандартів, тобто Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини.

На думку лектора, порушення права на мирні зібрання, встановлене статтею 11 Конвенції, є нагальною проблемою, що була встановлена уже в чотирьох рішеннях Євросуду. Проте саме рішення «Вєрєнцов проти України» є таким, що покликане змінити стан права на мирні зібрання в нашій державі.

Це рішення було прийняте 11 квітня 2013 року. У матеріалах справи йдеться про те, що заявника, члена неурядової організації, який попередньо повідомив відповідні органи про проведення мирного зібрання, хотіли затримати під час організованого ним мітингу. Однак затримали його лише наступного дня та звинуватили у злісній непокорі працівникам поліції. Разом із пред’явленням обвинувачення на нього було накладене стягнення у вигляді трьох діб адміністративного арешту. Тож суб’єкт не мав змоги ознайомитися з матеріалами справи чи отримати правову допомогу. Відповідно до статті 11 Конвенції, заявник скаржився на те, що втручання в його право свободи мирних зібрань не було встановлене законом.

Олена Писаренко пояснила: спочатку ЄСПЛ досліджував, чи було саме таке порушення «встановлене законом», чи не переслідувало воно певну «легітимну мету» або «не було необхідним у демократичному суспільстві». Суд дійшов висновку, що немає єдиної точки зору щодо застосовуваності Указу Президії СРСР 1988 року та права проведення демонстрацій. Необхідно відзначити, що цей єдиний указ, що стосувався питання мирних зібрань, не відповідав Конституції України.

Відповідно до статті 39 Основного Закону, громадяни мають право збиратися мирно, проводити відповідні мітинги та демонстрації, попередньо повідомивши органи державної влади та місцевого самоврядування, нагадала лектор.

Європейський суд не зміг погодитися з тим, що втручання у право заявника на свободу мирних зібрань не було встановлене законом. Більше того, подібне втручання не відповідало вимогам статті 7 Конвенції (жодного покарання без закону), оскільки власне процедуру організації таких зібрань передбачено законодавством. Це рішення було назване квазіпілотним, тобто таким, що вказує на наявність системної проблеми, покладає на країну обов’язок її розв’язання та перебуває під посиленим наглядом Комітету міністрів Ради Європи.

Олена Писаренко повідомила, що з огляду на прогалини в національному регулюванні права на мирні зібрання та неможливість вийти із ситуації протягом двадцяти років, Європейський суд зазначив, що проблема потребує негайного розв’язання. Хоча це не компетенція ЄСПЛ визначати належні заходи для виправлення ситуації, проте тут суд вказав, що констатовані порушення Конвенції спричинені наявністю законодавчої прогалини щодо регулювання свободи зібрань. Євросуд наголосив, що необхідно невідкладно реформувати як законодавство, так і адміністративну практику для приведення їх у відповідність до Конвенції та європейської практики.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик