12 травня 2020 року відбувся черговий Legal High School Discussions Hub. Спікери обговорювали актуальну тему проведення обшуків в умовах карантину. Зокрема, учасники LHS Discussions Hub проаналізували правові підстави проведення обшуків та інших «гласних» слідчих дій в умовах пандемії, ідентифікації осіб, які беруть участь в обшуку, в умовах «масочного режиму», розглянули забезпечення санітарної безпеки під час обшуків та контактів з правоохоронними органами. Крім цього, експерти обговорювали можливість проведення слідчих дій дистанційно, а також реальність розгляду питань, віднесених до компетенції слідчих суддів, у відеорежимі.
Модератором зустрічі виступив Сергій Лисенко, керуючий партнер GRACERS. Він зазначив, що за цей час через пандемію та інші обставини слідчі дії злегка «притихли» в силу того, що ніхто не знав, яким чином вчиняти, а в цілому що буде далі — не до кінця зрозуміло.
У свою чергу, Станіслав Петренко, прокурор Київської місцевої прокуратури №7, заявив, що кількість судових засідань суттєво змінилася, оскільки суди орієнтуються винятково на проведення засідань щодо вирішення нагальних процесуальних питань. У той же час досудове розслідування як таке певних обмежень не зазнало. Спікер пояснив, що там, де інтереси розслідування дозволяли не проводити слідчі дії, вони не проводилися, але в цілому карантин не став перешкодою для обшуків. Крім цього, на думку пана Петренка, система кримінальної юстиції виявилася абсолютно неготовою до роботи в дистанційному режимі. За словами експерта, в кримінальному провадженні провести більшість слідчих дій дистанційно просто неможливо, адже ці дії пов’язані з проведенням у конкретному місці. Досудове розслідування спрямоване на отримання доказів, які потім можна використовувати в суді, а не для того, щоб створити видимість такої роботи. На обов’язкових стадіях провадженнях дистанційні ноу-хау виявляють свою неспроможність. Станіслав Петренко додав: якщо сторони не йдуть на зустріч одна одній, то реалізація цих дистанційних нововведень просто не відбувається. Багато в чому дистанційне провадження — це ідеалізація, яка не відповідає дійсності, оскільки безліч дій вимагають особистої присутності і перебування в певному місці. Кримінальна юстиція в дистанційному режимі може відбуватися відсотків на тридцять. Отже, спікер констатував: якщо кількість обшуків дещо зменшилася, то не можна сказати, чи пов’язано це з вірусом і карантинними заходами. Необхідні заходи індивідуального захисту у правоохоронців під час обшуків проводяться.
Олександр Шадрін, партнер АО Barristers, зазначив, що, на його думку, деякі слідчі дії дистанційно можливі, інше питання — наскільки це коректно. «Головне — було б бажання. Я виступаю за те, щоб розширити і збільшити кількість дистанційного проведення певних слідчих процесуальних дій. Уже зараз деякі суди сканують матеріали і надсилають учасникам для ознайомлення. Тому все залежить від учасників конкретної справи і суду. Це на руку тим, кому незручно добиратися до суду, або тим, хто зараз має певні проблеми зі здоров’ям. З точки зору побудови демократичної держави, то тут варто набагато ширше використовувати альтернативні інструменти проведення слідчих дій», — підкреслив спікер.
Орест Стасюк, радник Asters, нагадав, що умови проведення слідчих дій залишилися такими ж — до Кримінального процесуального кодексу України жодних змін щодо пандемії не вносилося. Однак карантин став універсальною підставою для перенесення і відкладення будь-чогось. Зараз же, два місяці потому, ситуація повинна змінитися. Щодо реальних змін у роботі судових інстанцій, то спікер відзначив роботу канцелярії: саме через те, що ця інстанція не працює, значно ускладнюється процес.
Марія Зелінська, суддя Солом’янського районного суду м. Києва, констатувала, що з огляду на її практику впродовж останнього часу кількість слідчих дій, у тому числі обшуків, зменшилася. Суддя також пояснила, що до негайних слідчих дій відносить обшук, до нагальних — надання тимчасового доступу.
Олександр Свєтлічний, партнер АО «Цезар», вважає, що те, що ще місяць тому було в дивину, вже зараз сприйматися як буденність. Щодо досвіду відеоконференцій, то спікер згадав про проєкт Easycon: робота з яким, незважаючи на назву, виявилася не зовсім простою. Можливо, тому, що програма все ще знаходиться в стані пілотного проєкту. «Нам імпонують ті судді, які не пішли на поводу у системи і використовували альтернативні методи — такі як програми Zoom або Skype. Чому не можна це зробити загальнодоступним — незрозуміло», — резюмував експерт. Як відомо, з січня 2019 року здійснюється повна аудіо- та відеофіксація всього процесу з використанням слідчих дій. «Я радив би звертатися з клопотанням до суду, щоб таким чином перевіряти наявність порушень. Формувати стратегію адвоката на наявності маски у правоохоронців під час карантину не варто, хоча все покаже судова практика. Перш ніж провести будь-який обшук, слідчий кілька разів подумає, оскільки хороший адвокат знайде спосіб медійно або іншим чином висвітлити це», — фіналізував Олександр Свєтлічний. За його словами, на сьогодні спостерігається незначний підйом практики кримінального права, але це зовсім не бум.
Денис Овчаров, партнер ЮК Legal House, також звернув увагу на те, що за останні півтора місяця в бізнесі спостерігається тенденція деякого «пожвавлення»: незважаючи на те, що на допит ніхто не викликає, обшуки проводяться дуже часто. У свою чергу, деякі суди активно розглядають справи, незважаючи на обставини. Безумовно, є певні перешкоди і заминки, але процес іде, що дуже важливо.
На завершення дискусії Сергій Лисенко зазначив, що питань у площині кримінальних проваджень не стало менше, а подекуди їхня кількість навіть збільшилася. Усі вони вимагають вирішення, оскільки саме необхідні зараз дії вплинуть на динаміку справ, які розглядатимуться восени.
