Прилюдні торги є правочином — Олександр Кренець, радник ЮФ EVRIS

Про оскарження результатів прилюдних торгів слухачам Школи судової практики Legal High School розповів радник ЮФ EVRIS Олександр Кренець.

Відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України, майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку виконання судових рішень. Тож торги — це найбезпечніший для покупця спосіб набуття майна. У той же час порядок та підстави оскарження прилюдних торгів постійно змінюються. Упродовж останніх десяти років, за словами лектора, відбулась трансформація від повного заперечення можливості визнання таких торгів недійсними до визнання цього можливим за наявності визначених законодавством підстав.

Пан Кренець відзначив, що в теорії права досі немає єдності щодо того, що таке прилюдні торги, проте в рішенні Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року прилюдні торги вперше були прямо визначені правочином, а відчуження майна з прилюдних торгів віднесене до угод купівлі-продажу.

Лектор пояснив: власне процедура оскарження є досить складною і специфічною з огляду на те, що самі по собі порушення, допущені при проведенні торгів, не можуть бути єдиною підставою для визнання їх недійсними. Право реалізації майна на прилюдних торгах сьогодні надане державному підприємству «СЕТАМ». Процедура проведення торгів починається з визначення вартості майна та передання його на реалізацію організатору торгів, після того формується лот, реєструються учасники і проводяться власне торги. Завершується така процедура підписанням протоколу, сплатою вартості майна, затвердженням акта про проведені торги та, звичайно, зняттям з майна арештів та заборон.

Аби прилюдні торги були визнані недійсними, позивач має довести свою «заінтересованість». До прикладу, у постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2010 року зазначено, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не є достатньою умовою для визнання їх недійсними. А от порушення прав позивача — обов’язкова умова задоволення вимог про визнання торгів недійсними, у результаті чого права такої особи буде відновлено. Олександр Кренець також додав, що оскаржувати результати прилюдних торгів можуть заінтересовані особи, якими є боржник, стягувач, поручитель та іпотекодавець.

Щодо впливу оцінки майна на дійсність торгів, то спікер відзначив, що тривалий час порушення та недоліки оцінки майна слугували підставою визнання судами торгів недійсними, однак сьогодні порушення норм щодо оцінки майна не є для цього безумовною підставою. Ще одна новела, яку вніс Верховний Суд у процедурні моменти, стосується предмета іпотеки, зокрема відзначається, що при представленні його на торги має бути зазначена початкова ціна реалізації. При цьому судова практика називає можливим визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж та, що зазначена у резолютивній частині рішення суду.

Як розповів Олександр Кренець, досить часто сторони вказували підставою для оскарження результатів прилюдних торгів певні порушення, допущені державним виконавцем. Та в сучасній практиці дії державного виконавця, які не стосуються правил проведення торгів, оскаржуються окремо і не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними. І тільки якщо такі дії вплинули на результат торгів, вони можуть призвести до визнання торгів недійсними.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів