Рада трудового колективу має право та повноваження вести переговори з адміністрацією підприємства навіть за умови, що на підприємстві є профспілка — Тетяна Іванович

Другий день спецкурсу «Модернізація трудових відносин: правові аспекти» розпочала лекцією на тему «Спори із профспілками: практичні кейси» Тетяна Іванович, радник, керівник практики приватних клієнтів і практики праці та зайнятості ADER HABER. Вона поділилася зі слухачами Legal High School особливостями такої категорії спорів, як спори з профспілками, які, як правило, стосуються фінансових гарантій їх діяльності. Подібні спори відбуваються між чинною на підприємстві профспілкою та адміністрацією стосовно отримання профспілкою 0,3% фонду оплати праці (відповідно до статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності») або на початку колективних переговорів про приєднання профспілки до внесення змін чи укладення нового колективного договору. За словами лектора, 0,3% — не така вже й маленька сума, приміром, для «Райффайзен Банк Аваль» ці 0,3% у 2018 році склали понад 6 млн грн.

Крім того, керівники профспілки (члени профкому) на підприємстві не можуть бути звільнені за ініціативи адміністрації, що, на думку лектора, спричиняє ситуацію, коли профспілки створюються не для захисту прав працівників, а саме для гарантії незвільнення їх очільників.

Тетяна Іванович зазначила, що Закон «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» інколи захищає права профспілки за рахунок інших громадських об’єднань, що діють на підприємстві. З цього приводу вона поділилася власним кейсом щодо розгляду спору між профспілкою та адміністрацією підприємства, який полягав у тому, що діючий колективний договір був укладений між Радою трудового колективу і адміністрацією, після чого на підприємстві було створено профспілку, яка захотіла приєднатися до діючого, а потім укласти новий трудовий договір та отримувати оті самі 0,3% фонду заробітної плати, приміщення з охороною та водія тощо.

На думку лектора, Кодекс законів про працю України містить доволі дискримінаційну норму у статті 12, яка передбачає, що укладення колективного договору з іншим уповноваженим працівниками органом, таким як Рада трудового колективу, можливе лише за відсутності профспілки. У разі якщо на підприємстві, крім профспілки, є інші представницькі органи працівників, вони, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про колективні договори і угоди», мають створити з профспілкою спільний представницький орган, який і буде уповноважений вести переговори з адміністрацією стосовно укладання колективного договору. Нехтуючи цією нормою, профспілка вимагала розпочати переговори з нею безпосередньо, без створення спільного представницького органу.

Аргументом відповідача у спорі було те, що, відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці, Рада трудового колективу прирівнюється до профспілки, отже, вона має право і повноваження вести переговори з адміністрацією підприємства навіть за умови, що на підприємстві є профспілка.

Стосовно права новоствореної профспілки на 0,3% фонду заробітної плати, то адміністрація зазначала, що для отримання коштів на оздоровчу та культурно-масову роботу профспілка має бути стороною колективного договору.

Тетяна Іванович повідомила, що в результаті розгляду справи суд першої інстанції вирішив, що підстави для зобов’язання роботодавця розпочати з профспілкою переговори щодо укладення колективного договору є, а от обов’язку перераховувати 0,3% — немає, оскільки він виникає лише після укладення колективного договору. Наразі справа переглядається апеляційним судом.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик