Низькі показники виправдувальних вироків в Україні — це не тільки проблеми судової системи і далеко не завжди успіх правоохоронців, а нерідко й прорахунки адвокатів. 29 травня 2019 року провідні адвокати-захисники у кримінальних провадженнях об’єднали зусилля і у рамках LHS Discussion Hub «Досудове слідство: робота над прорахунками адвокатів» поділилися власним досвідом помилок і перемог, які дають змогу сьогодні отримувати виправдувальні вироки для їхніх клієнтів.
Модератором заходу виступив Олександр Лисак, адвокат, партнер EQUITY Law Firm. Учасники дискусії: Олег Бабіч, керуючий партнер АО «Лекс Енд Баклер»; Олександр Бабіч, партнер АО «ГЕСТОРС»; Тарас Безпалий, радник ЮК «Правовий Альянс»; Олександр Готін, адвокат; Євген Грушовець, партнер ЮФ Ario; Костянтин Дорошенко, партнер АО «Лещенко, Дорошенко і Партнери»; Юрій Жовтан, партнер АО Barristers; Ярослав Зейкан, партнер ЮК EQUITY; Віталій Касько, партнер АО «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери»; Назар Кульчицький, голова АО «Назар Кульчицький і Партнери»; Андрій Мазалов, партнер АБ «Мельник, Мазалов, і Партнери»; Ілля Новіков, партнер АО Barristers; Ярослав Осаволюк, адвокат; Віктор Петруненко, адвокат; Олександр Плахотнюк, партнер АО «ДІФА»; Денис Пономаренко, партнер АО Barristers; Олег Пушкар, адвокат; Ігор Свєтлічний, адвокат; Орест Стасюк, радник Asters; Ігор Степанов, адвокат; Андрій Тарасов, керуючий партнер АБ «Тарасов і Партнери»; Андрій Хоптинець, адвокат АБ «Хоптинця»; Ігор Черезов, керуючий партнер АО «Адвокат Черезов і Партнери».
Ярослав Зейкан як на поширену помилку вказав на прагнення деяких адвокатів у досудовому слідстві демонструвати обрану стратегію захисту. Він радить не розкривати передчасно всі козирі.
Жодної правильної стратеги і тактики, підкреслив Денис Пономаренко. На його думку, в Україні немає кримінальних процесів, оскільки 95% справ закінчуються ухвалою слідчих суддів. На стадії досудового розслідування позиція адвоката (активна або пасивна) залежить від специфіки справи. Найпершим завданням адвоката він вважає змусити всі сторони виконувати процесуальні норми. При цьому він навів приклад реального кейса, в якому запорукою успіху стало розкриття процедурних порушень слідства, у результаті чого не тільки було отримано виправдувальний вирок, але навіть стягнуто 600 тис. грн матеріальної компенсації для обвинуваченого.
Про те, як працює у Російській Федерації такий механізм, як адвокатський запит, розповів Ілля Новіков. Він радить у разі необхідності не звертатися безпосередньо до російської влади, а шукати російського адвоката, який подасть запит, оскільки на звернення іноземних адвокатів отримати відповідь важко. Він порівняв умови роботи і типові помилки адвокатів у РФ та Україні і закликав застосовувати російський досвід співпраці із засобами масової інформації, коли адвокати і журналісти заздалегідь домовляються про спільні дії у висвітленні суспільно значущих справ.
На думку Юрія Жовтана, стаття 368 КК України має провокаційний характер, як доказ чого він навів приклад справи, в якій заявник про отримання неправомірної вигоди виявився регулярним заявником про хабарі. Як з’ясувалося, у 2014—2018 роках він по кілька разів на рік заявляв про хабарництво, тобто, по суті, був професійним провокатором, проте суд відмовився приймати як доказ витяги з ЄРДР, в яких фігурував цей заявник.
Найскладнішою проблемою, з якою доводиться боротися адвокату на стадії досудового слідства, Ігор Черезов вважає порадників-доброзичливців, які, обіцяючи клієнту все «повирішувати», неабияк заважають вибудовувати правильну лінію захисту. Тому основним постулатом захисника має стати: адвокат я, я вивчив усі матеріали справи, тому ліпше знаю, що треба робити.
Доповнюючи сказане колегами, Євген Грушовець відзначив, що навіть коли клієнт перебуває у СІЗО, там теж вистачає «порадників», які збивають його з пантелику і заважають адвокату вибудовувати лінію захисту. Він підкреслив, що адвокату доводиться маневрувати між законом і фантазіями, оскільки якість слідства не надто висока, а судового контролю на стадії досудового слідства майже немає.
Основним завданням адвоката Назар Кульчицький вважає стимулювання застосування норм європейського законодавства в Україні. У зв’язку з цим він відзначив неправильне розуміння українськими адвокатами практики Європейського суду з приводу провокації давання хабара. Перш ніж довести провокацію, треба визнати, що злочин скоєно і це багатьох зупиняє, тому багато хто воліє ставити під сумнів вчинення злочину взагалі.
Підбиваючи підсумки, Олександр Лисак наголосив, що успіх кар’єри адвоката вимірюється кількістю виграних справ. Захисник має бути наполегливим у донесенні своєї стратегії до клієнта, але не обіцяти нездійсненного, а власне стратегія захисту (активна або пасивна) має обиратися залежно від обставин справи. Він закликав колег по цеху з повагою ставитися до опонентів і ніколи не переходити на особистості.
