«Транскордонне структурування в умовах обмеженої мобільності» — тема лекції Максима Грекова, адвоката, бізнес-партнера практики міжнародного бізнесу Juscutum. Він розповів слухачам Legal High School про поняття реструктуризації як такої, наголосивши, що це транскордонна передислокація підприємством його функцій, активів та ризиків. Зазвичай міжнародна реструктуризація йде рука об руку з міжнародним податковим плануванням.
За словами лектора, міжнародна реструктуризація, як правило, викликана масштабуванням бізнесу, коли є розуміння, що настав час виходити за межі однієї країни. При цьому виникають питання обрання юрисдикції та відповідних інструментів — типу компанії, системи оподаткування тощо.
Щодо складових реструктуризації лектор зазначив, що розпочинається вона з аналітичної частини, коли консультанти вивчають бізнес клієнта, основні бізнес-процеси та пов’язані з ними ризики, після чого формують пропозицію. Наступними складовими є планування та моделювання, і лише після цього розпочинається вибудовування майбутньої структури та бізнес-процесів, узгодження із законодавством інших країн, де буде представлено бізнес.
Порівнюючи процес реструктуризації у доковідний час з нинішнім станом справ, лектор не знайшов між ними суттєвих відмінностей. Причиною цього, на його думку, є більша усвідомленість клієнтів. Якщо десять років тому вимоги клієнта були доволі прості — реєстрація компанії в низькоподатковій юрисдикції та відкриття банківського рахунку, то з посиленням міжнародної боротьби з агресивним податковим плануванням значна частина таких клієнтів відійшла у минуле.
Таким чином, ринок очистився від клієнтів, які відкривали компанії за кордоном для ухиляння від сплати податків. На їхнє місце прийшли клієнти, які дійсно хочуть розвивати бізнес у міжнародному контексті та працювати «по-білому». До обмежень консультанти проводили спільні зустрічі з клієнтами і банківськими установами, доводили реальність існуючого бізнесу та його планів.
Час карантину зробив спільні зустрічі неможливими, тож особливої ваги набуває досвід консультанта, наявність у нього інфраструктури. Тобто якщо раніше можна було дозволити собі живий нетворкінг і вирішення питань, сидячи за одним столом, то зараз будь-яке питання, що виникає в процесі вивчення бізнес-портрета клієнта, вимагає глибокого залучення консультанта, його спілкування в онлайн-режимі та режимі листування з представниками банків для розуміння, наскільки бізнес клієнта є комфортним та зрозумілим для банку і чи готовий банк обслуговувати його. Для ілюстрації своїх тез Максим Греков навів приклади реальних кейсів в ІТ-галузі, в яких внаслідок масштабування бізнесу відбувалася його міжнародна реструктуризація.
