«Структурування бізнесу та нові правила фінансового моніторингу» — з такою темою лекції виступила Діана Дегель, радник Asters. Вона нагадала слухачам Legal High School, що у квітні 2020 року набув чинності новий закон України, що регулює питання фінансового моніторингу. На виконання цього закону Національним банком України постановою №65 та постановою правління НБУ №107 були затверджені правила фінансового моніторингу для банків та небанківських фінансових установ відповідно. При цьому лектор наголосила, що не лише банки є суб’єктами первинного фінансового моніторингу — проблеми надання документів та пояснень окремих деталей можуть постати і під час взаємодії зі страховими компаніями та іншими суб’єктами фінансового моніторингу.
Лектор підкреслила, що в ході структурування бізнесу та обрання моделі корпоративної структури необхідно враховувати, що новий закон та відповідні підзаконні нормативно-правові акти НБУ мають два акценти: ризик-орієнтований підхід при вивченні клієнтів та операцій, а також поглиблене вивчення кінцевих бенефіціарних власників.
Розкриваючи поняття «ризик-орієнтований підхід», Діана Дегель наголосила, що закон визначає застосування банками ризик-орієнтованого підходу, виходячи з таких чинників, як держава реєстрації клієнта — тобто бізнес, зареєстрований в Україні, не буде привертати додаткової уваги банку за ознакою географічного розташування. Натомість якщо в структуру холдингу входить підприємство чи сам холдинг зареєстрований в юрисдикції, що входить до списку офшорних країн, банки будуть вимагати додаткові пояснення та документи, тому що це впливає на ризик-профіль клієнта.
Крім того, банки орієнтуються на вид товарів і послуг, які клієнт отримує від банку. У разі отримання кредиту увага банку буде спрямована на аналіз документів, які безпосередньо стосуються такої кредитної трансакції — на забезпечення, фінансовий стан тощо. Якщо йдеться про розрахунки за зовнішньоекономічними контрактами — таку трансакцію банк буде вивчати більш ретельно. «Ризик-орієнтований підхід повинен бути пропорційним характеру та масштабу діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу», — підкреслила Діана Дегель.
Лектор назвала перелік критеріїв, відповідно до яких банки оцінюють ризикованість клієнтів та банківських операцій, що підлягають обов’язковій перевірці на відповідність законодавству України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Також вона навела приклади операцій, які зазвичай можуть викликати посилене вивчення клієнта спеціалістами банку, а рішення по таких клієнтах може бути передане на розгляд керівництва банку.
Також Діана Дегель на практичних прикладах проаналізувала вимоги щодо встановлення кінцевих бенефіціарних власників та джерел інформації, які застосовують банки для з’ясування таких власників.
