Секретами правильного приєднання доказів після пропуску строку в господарському процесі поділився суддя Роман Бойко

Дискусійні питання, що виникають при застосуванні норм Господарського процесуального кодексу (ГПК) України, в тому числі викликані різною практикою самих судів, висвітлив у рамках лекції «Юрисдикція господарських судів. Докази і доказування в господарському процесі» суддя Господарського суду м. Києва Роман Бойко. Він визнав, що судді також по-різному можуть розуміти одну і ту ж вимогу процесуального закону, у зв’язку з чим у адвокатів виникають питання при підготовці позову: як правильно вибрати суд, оформити документи, приєднати докази і виконати інші технічні процедури?

Наприклад, як подати доказ, що не поданий одночасно з позовом? Чи можна приєднати його до матеріалів справи в підготовчому засіданні? Чи треба при цьому обґрунтовувати поважність неможливості подати доказ одночасно із позовом? Для правильної відповіді на це питання суддя запропонував звернути увагу на те, що немає суворої вимоги подавати докази одночасно з позовом без права доповнити позов або свої аргументи. Така можливість є до моменту подачі відзиву на позов і, з іншого боку, до відповіді на відгук і заперечення на відповідь на відгук. Тобто з будь-якою із заяв по суті спору можна подавати нові або розширені докази, навіть якщо вони існували на момент подачі позову.

Однак, що робити, якщо і ці моменти упущені, а дуже важливий доказ забули приєднати? Чи може суд прийняти доказ на більш пізній стадії, якщо від нього залежить суть всього процесу, наприклад, квитанцію про сплату боргу у справі про його стягнення? Раніше, коли в ГПК України був закріплений принцип встановлення судом об’єктивної істини, то, керуючись ним, суддя міг прийняти такий доказ. Більше того, пан Бойко нагадав, що це було обов’язком судді вимагати у сторони докази. Багато суддів зберегли цей лояльний підхід і сьогодні. Але, з іншого боку, щоб оцінити важливість доказу, суд спочатку повинен його включити в матеріали справи. Крім того, процесуальне правило не може застосовуватися залежно від важливості доказу.

У зв’язку з цим суддя дав адвокатам пораду: в будь-якому випадку, якщо є (з’явився, знайшовся, згадався) доказ, його треба спробувати подати. Однак така подача повинна супроводжуватися аргументами (бажано вагомими), які суд міг би реально зважити і покласти в основу свого рішення про прийняття їх на більш пізній стадії. Роман Бойко попередив, що такими причинами не можуть бути такі обґрунтування, як «зараз ще підготовче засідання», «нам попередній юрист не віддав/не сказав» і подібні.

У цілому, поділився секретом спікер, суддям легше вирішувати спір, якщо справа максимально наповнена доказами, тому вони готові приймати їх, але тільки разом із обґрунтуванням, яке буде відповідати ГПК України. Наприклад, тому що ще є час на подачу відкликання або заперечення на відповідь на відгук і, відповідно, доказів до нього. Також можна просити суд встановити термін на подачу доказів, якщо, наприклад, протилежна сторона подала новий доказ або заявила абсолютно новий аргумент. Крім того, ГПК України встановлює, що закінчення строку на вчинення певної дії не звільняє сторони від зобов’язання, яке вона повинна була виконати в цей термін. Зрештою, у суду є право продовжити встановлений ним термін за своєю ініціативою (без обґрунтування поважності причин).

Також лектор розкрив спірні моменти виклику свідка, подачі і дослідження електронних доказів, повернення в підготовче засідання, подання доказів при перегляді рішення в апеляційному порядку.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик