Сергій Лисенко проаналізував основні злочини в банківському секторі

Модуль «Кримінальні провадження за участю банків» спецкурсу LHS для адвокатів банківського сектору продовжує свою роботу. Сергій Лисенко, керуючий партнер GRACERS, розглянув основні злочини в банківському секторі, а також нюанси захисту банку, його бенефіціарів та посадових осіб.

Як констатував Сергій Лисенко, банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність». У свою чергу, злочини у сфері банківської діяльності — це корисливі посягання на фінансові ресурси банків або інших кредитно-фінансових установ, вчинені з використанням певних кредитно-банківських операцій уповноваженими на їх здійснення суб’єктами підприємницької діяльності або іншими особами. Лектор підкреслив: так звана білокомірцева злочинність, а саме — злочини, вчинені у фінансово-кредитній системі, становлять близько 1–1,5% від загальнокримінальних злочинів і 10–15% — у структурі економічних правопорушень. При цьому значна кількість зловживань у банківській сфері відбувається саме під час проведення розрахунково-кредитних операцій. Найбільш поширеними злочинами цієї сфери є шахрайства. Концентрація грошей як у готівковій, так і в безготівковій формі, різноманітність фінансових послуг та інструментів з різним рівнем захищеності і ліквідності, клієнтське поле, розширюється — все це робить банківські структури привабливим об’єктом для кримінальних вторгнень і застосування шахрайських схем.

На думку лектора, завдання правоохоронних органів у справах, що стосуються бенефіціарів та посадових осіб банків, полягає в тому, щоб за окремими ланцюжками злочинних дій певних осіб розглядати єдину злочинну діяльність організованої групи: це, в свою чергу, характеризується наявністю основних і допоміжних злочинів. Саме вони відображають логіку поведінки злочинців і є певними етапами в досягненні злочинної мети.

Допоміжні злочини можуть виступати необхідною умовою здійснення інших або виступають формою, способом здійснення основного злочину.

Мета основного злочину полягає в отриманні певної матеріальної вигоди і знаходиться в основі мотивації злочинної поведінки суб’єкта. У більш складних кримінальних схемах допоміжні злочини можуть виступати як основні у відношенні до інших допоміжних (вторинних) злочинів.

Сергій Лисенко стверджує, що відповідно до аналізу практики при досудовому розслідуванні мають місце труднощі в доведенні злочинних дій, викликаних складними, заплутаними схемами злочинних технологій. При розслідуванні організованої злочинної діяльності правоохоронців важливо довести наявність необхідного зв’язку між окремими діями (злочинами), які є складовими загальної «картини» технології злочинного збагачення.

У разі якщо шкоду заподіяно банку його працівниками або іншими особами, захисник бере на себе роль представника потерпілого. Необхідно стежити, щоб на етапі відкриття кримінального провадження у нього були заява та письмове пояснення від потерпілої сторони (як правило, це особа від керівництва банківської установи) про факт протиправної діяльності і заподіяної шкоди, письмові пояснення очевидців протиправних дій, установчі, реєстраційні документи, документи, що свідчать про заняття певними видами діяльності (ліцензії, установчі договори, контракти тощо), документи (копії), які є підтвердженням злочинних дій: що були використані як засіб скоєння злочину, що послужили засобом приховування злочину, що є предметом злочину.

Лектор переконаний: завдання захисту — так само вивчити наявність зв’язку між окремими діями і бути на крок попереду сторони обвинувачення.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів

Кошик