Про кримінально-правовий аспект податкових перевірок та відповідальність співробітників податкових органів слухачі Школи податкової практики Legal High School дізналися з лекції Євгена Петренка, партнера Міжнародного правового центру EUCON.
Лектор наголосив на тому, що адміністративне оскарження з точки зору відкритості нічим не відрізняється від судового процесу. Проте коли суб’єкт приходить до податкового органу для розгляду скарги, взявши відеокамеру, то до нього ставляться як до людини, яка вже порушує ст. 56 ПК України. Тому варто обґрунтовувати відкритість процесу і можливість його відеофіксації. Публічність певним чином дисциплінує податкові органи.
Етап відкритості важливий, адже дуже часто посадові особи його нівелюють, і тоді це можна використовувати в суді, написавши, наприклад, скаргу щодо порушення ваших прав як платника податків на можливість відкритого розгляду. Найпоширеніша адміністративна відповідальність, як правило, за ненадання інформації. Проблема в тому, що після складення протоколу і направлення матеріалів до суду податковий орган робитиме все, щоб відповідний протокол не розглядався протягом тривалого часу, а провадження було закрите у зв’язку зі збігом строків.
Лектор констатував, що такий інструмент, як звернення до рад адвокатів регіонів із заявами про притягнення до адміністративної відповідальності тих посадових осіб, які не надають відповідну інформацію, не завжди є дієвим, оскільки позиція рад не завжди збігається з вашою.
Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляд контролюючими органами – єдиний документ, який детально регламентує цю процедуру. Цей порядок передбачає обов’язок доведення правомірності та необхідності прийняття податкових повідомлень-рішень (ППР) саме контролюючим органом, але на практиці відбувається по-іншому. І це можна використовувати, впевнений Євген Петренко.
Останні зміни до Порядку на законодавчому рівні передбачають можливість подання клопотання про публічний розгляд скарги. Розробили навіть зразок клопотання про проведення такого розгляду.
Щодо оформлення результатів документальної перевірки, то слід зазначити, що у 99% випадків співробітники контролюючих органів ігнорують обов’язок внесення до акта всіх запитів, здійснених під час перевірки. Суд, приймаючи рішення про скасування ППР, часто посилається на відсутність вказаних в акті перевірки певних документів: актів, довідок, пояснень тощо. Більше того, якщо справа потрапляє в кримінальну площину, то такі довідки стають доказами і будуть оцінюватись слідчим.
За словами Євгена Петренка, самодостатньою підставою для внесення в ЄДР відомостей про вчинення кримінального злочину є акт податкової перевірки, також підставами можуть бути рапорт інспектора про виявлення ознак злочину в діях посадової особи, висновок спеціаліста і в останню чергу – отримана інформація слідчим з мережі Інтернет.
Коли дії того чи іншого посадовця починають аналізуватись щодо бездіяльності чи незаконної діяльності, це «дисциплінує» останнього. Та попри те, що законодавство передбачає всі види відповідальності, найдієвішою є саме кримінальна.
