Слідчі дії на вимогу адвоката — тема лекції Володимира Рудниченка

Про ініціювання слідчих дій адвокатом для збору доказів захисту та судову практику слідчих суддів розповів слухачам Legal High School Володимир Рудниченко, радник МЮФ Integrites.

Як зазначив лектор, стаття 223 КПК України дає визначення слідчих дій та викладає їх перелік. При цьому лектор зауважив, що КПК України не передбачає поняття «процесуальна дія».

Лектор підкреслив, що відповідно до КПК України сторона захисту може вийти з клопотанням про виконання будь-яких процесуальних дій. У свою чергу, під час досудового розслідування слідчий, прокурор зобов’язані розглянути таке клопотання у строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Пан Рудниченко нагадав, що позиція Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) у цьому питанні, на жаль, однозначна: «…пункт 7 частини 1 статті 303 КПК України передбачене право на оскарження постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, а не будь-яких процесуальних дій, для проведення яких учасник кримінального провадження вносив клопотання слідчому. З огляду на зазначене слідчі судді обґрунтовано відмовляють у відкритті провадження, якщо скарга зумовлена прийняттям постанови про відмову в проведенні дій, які не можуть бути віднесені до категорії слідчих (розшукових) дій».

Аналізуючи слухачам Legal High School судову практику, Володимир Рудниченко визначив основні причини задоволення скарг про відмову в задоволенні клопотання. Зокрема, ними є:

1. Висновок слідчого судді про те, що відмова у задоволенні клопотання порушує обов’язок слідчого виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного.

2. Порушення слідчим, прокурором приписів КПК України щодо порядку розгляду клопотання.

3. Порушення слідчим, прокурором приписів КПК України, що регламентують процесуальний статус сторін.

4. Необґрунтованість відмови слідчого у задоволенні клопотання про проведення слідчої дії.

5. Відмовою у задоволенні клопотання порушено процесуальні права підозрюваного або потерпілого.

6. Фактична відсутність обставин, на підставі яких слідчим відмовлено у задоволенні клопотання сторони.

7. У кримінальному провадженні були проведені дії щодо дослідження предмета злочину.

8. Невідповідність постанови слідчого вимогам КПК України.

Утім, у скарзі на постанову слідчого про відмову в проведенні слідчих дій може бути відмовлено. Основні причини відмови, за словами лектора, такі:

1. Відсутність правових підстав для задоволення слідчим клопотання сторони захисту або потерпілого.

2. Відсутність доказів на підтвердження викладених у скарзі обставин.

3. Недоліки скарги, які унеможливлюють правову оцінку обґрунтованості вимог.

4. Обставини, на які посилається скаржник, не знайшли свого підтвердження під час судового засідання.

5. Відсутність предмета оскарження на час розгляду скарги слідчим суддею.

Узагальнюючи викладене, лектор зазначив, що правова природа аналізованого виду проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим, зокрема це стосується доцільності проведення допиту.

Володимир Рудниченко зауважив, що неконкретне рішення слідчого судді щодо зобов’язання вчинити слідчу дію за наслідками розгляду скарги жодним чином не допоможе у зборі доказів, натомість необхідно прагнути до зобов’язання слідчим суддею здійснити певні процесуальні дії протягом певного строку.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів