Слухачі LHS ознайомилися з нюансами географічного зазначення походження товарів

У рамках Школи інтелектуальної власності слухачі Lеgal High School ознайомилися з нюансами географічного зазначення походження товарів у рамках лекції адвоката Smartsolutions Law Group Галини Дмитриченко-Кулеби.

Спочатку лектор акцентувала увагу на місці географічного зазначення в системі права інтелектуальної власності, презентувавши класичну модель диференціації двох інститутів у сфері IP — авторське право і суміжні права та право промислової власності. Вона розповіла про особливості правничої термінології у цій частині. Так, Цивільний кодекс України не містить визначення такого поняття, як «географічне зазначення», тоді як Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» розрізняє поняття просте зазначення походження товару та кваліфіковане: «назва місця походження товару» і «географічне зазначення походження товару». Останній термін — це будь-яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару, що має певні якості, репутацію або інші характеристики, переважно зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора.

Галина Дмитриченко-Кулеба акцентувала увагу на перспективах удосконалення діючої термінології, розповівши про нюанси проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правової охорони географічних зазначень» (№6023), внесеного на розгляд Верховної Ради України ще два роки тому.

Особливу увагу лектор приділила суб’єктам права інтелектуальної власності на географічні зазначення та їхнім правам, а також особливостям процедури визнання недійсним та припинення правової охорони географічного зазначення. За словами спікера, всього в Україні зареєстровано 3113 кваліфікованих зазначень походження товарів, з яких 15 — щодо товарів українського виробництва (наприклад, мінеральні води — МИРГОРОДСЬКА, ПОЛЯНА КВАСОВА, ТРУСКАВЕЦЬКА; вина, ігристі вина, коньяк — ЗОЛОТА БАЛКА, ТАВРІЯ, МАГАРАЧ, БАЛАКЛАВА), 8 — щодо товарів іноземного походження (наприклад, ЄСЕНТУКИ, PROSCIUTTO DI PARMA (ПРОШУТТО ДІ ПАРМА), PARMIGIANO REGGIANO (ПАРМІДЖАНО РЕДЖАНО), РОСІЙСЬКА ГОРІЛКА, ГОРГОНЗОЛА (GORGONZOLA), PROSECCO (ПРОСЕККО), 22 — охороняються відповідно до угоди між Україною і Грузією про взаємну правову охорону географічних зазначень для вин, спиртних напоїв та мінеральних вод від 1 березня 2007 року (BORJOMI, TSINANDALI, KHVANCHKARA та інші), 3068 — охороняються відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС. «Ось така сумна картина вимальовується», — підкреслила лектор.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів