Сьогодні звільнити керівника підприємства можна без пояснення причин, але поки своє слово не сказав Європейський суд

Подвійний статус керівників і ТОП-менеджменту підприємств як працівників і як представників власника провокує чимало дискусій у частині звільнення такого працівника.

Аспекти судової практики з питань звільнення топ-менеджменту розкрила Тетяна Іванович, радник, керівник практики праці та зайнятості ADER HABER.

Вона звернула увагу на те, що світова практика йде шляхом розширення підстав для звільнення керівників і до того, щоб зовсім не вказувати причини. Компенсацією для цього має бути або завчасне повідомлення, або виплата значної компенсації. Українське законодавство рухається в протилежному напрямку, і в проекті Трудового кодексу норма про компенсацію за шість місяців не знайшла свого відображення. Це, на думку лектора, може порушити і без того незначний баланс трудових і корпоративних прав, досягнутий у 2014 році.

Важливим аспектом звільнення топ-менеджера, а за законодавством — посадової особи, є відсутність вимог здійснення якогось проступку або порушення. Підставою є вольове рішення власника. Але до 2014 року, до прийняття закону про захист прав інвесторів, положення КЗпП дозволяли таким посадовим особам відновитися в посадах або отримати суттєву компенсацію.

Зараз вимоги (окрім виплати піврічного заробітку) не висуваються. Однак Тетяна Іванович рекомендує підприємствам враховувати підстави для звільнення топ-менеджерів у статутах.

При цьому лектор зазначила, що ТОП-менеджером, за українським законодавством, прийнято вважати особу, яка виконує на підприємстві організаційно-розпорядчу або адміністративно-господарську функцію, при цьому вона акцентувала увагу на тому, то досить підпадання особи під один із зазначених критеріїв. Тобто якщо в особи є хоча б одна особа в підпорядкуванні або вона несе відповідальність за якийсь сектор роботи, вона може вважатися топ-менеджером і, відповідно, підпадати під звільнення за «спрощеною» процедурою за вольовим рішенням власників. При цьому звільнити особу можна безвідносно того, наскільки добре виконується трудова функція. Звільнити топ-менеджера можна, навіть якщо він не допустив жодного порушення і його діяльність приносить прибуток підприємству.

До 2014 року, крім підстави «рішення загальних зборів», необхідно було вказати причину порушення за КЗпП, хоча б на підставі, передбаченій контрактом, але зараз суди цього не вимагають. Суди перевіряють фактично тільки те, чи прийняте рішення в правильній формі (компетентним органом) і чи виплачена компенсація в розмірі шестимісячного заробітку. Також пані Іванович звернула увагу на рішення Верховного Суду від 7 лютого 2018 року, в якому чітко зазначено, що пріоритет у питанні звільнення керівника мають норми цивільного і корпоративного права, а гарантії за КЗпП не застосовуються, оскільки ключовими є відносини керівник — власник, а не найманий працівник — роботодавець. У зв’язку з цим, на думку лектора, буде цікаво почути думку Європейського суду з прав людини з огляду на те, що трудові права також підлягають захисту в рамках Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Цікаво, що при цьому суди не схильні застосовувати норми про звільнення керівників у спорах про звільнення керівників державних і комунальних підприємств. Вони виходять з того, що держава і територіальні громади не є інвесторами, а тому встановлені для інвесторів гарантії захисту прав, до яких належить і звільнення керівника за додатковою підставою, передбаченою пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП, на них не поширюються.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів