Способи вирішення корпоративних спорів тримаються на «трьох китах»: третейському суді, медіації та судових органах, вважає Наталія Кроник

Останній лекційний день блоку «Врегулювання корпоративних конфліктів» був присвячений темі антирейдерського захисту бізнесу. Менеджер податково-юридичного департаменту Deloitte в Україні Наталія Кроник у своїй лекції зробила для слухачів Lеgal High School огляд корпоративних інструментів захисту бізнесу.

Від кого та від чого захищати активи? Виявляється, не тільки від рейдерів, хоча є ризики незаконних реєстраційних дій з майном; ризики незаконних реєстраційних дій з підприємствами та ризики набуття чинності незаконними судовими рішеннями.

Але, крім цього, доводиться захищати майно від держави — є ризики звернення стягнення з боку держави і ризики виникнення додаткового податкового навантаження. Потребують захисту від посягань інтелектуальні права — від втрати авторських прав, реєстрації права на ТМ за третьою особою і патентного тролінгу.

Іноді доводиться захищати майно від членів сім’ї — у разі розлучення. У деяких випадках критеріями ризику є гральна, алкогольна залежність членів сім’ї, малолітній вік спадкоємців, оформлення майна на літніх родичів, махінації із спадком тощо.

Захищати майно потрібно і від кредиторів, оскільки є ризики необхідності сплачувати за вимогами кредиторів у разі настання певного юридичного факту, а також ризики придбання рейдером кредиторської заборгованості компанії для ініціювання банкрутства.

Лектор сформулювала чинники вразливості компанії, що роблять її привабливим об’єктом для рейдерства. У першу чергу, це відсутність холдингової структури; суміщення операційної діяльності, накопичення активів, зобов’язань в одній компанії; наявність великих сум заборгованості, зокрема в банках-банкрутах; помилки і неточності в правовстановлюючій і технічній документації; неврегульовані права і обов’язки партнерів; корупційні ризики і корпоративне шахрайство; колізії чинного законодавства; порушення законодавства при здійсненні бізнес-діяльності тощо.

Якщо рейдерська атака все ж відбулася, на думку Наталії Кроник, першими заходами для захисту повинні стати звернення до державного реєстратора з вимогою призупинення реєстрації. Далі — до Міністерства юстиції зі скаргою про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; до адміністративного суду — за скасуванням реєстраційних дій і забороною подальших реєстраційних дій; до місцевого суду — за оскарженням підроблених документів (доручень); до господарського суду — за скасуванням рішення акціонерів.

Лектор розповіла про найпоширеніші ситуації з ризиком виникнення корпоративного конфлікту, а також про інструменти щодо його запобігання. «Вкрай необхідним інструментом є побудова корпоративної структури таким чином, що дає змогу в разі виникнення конфлікту або швидко його вирішити, або розділити компанію з мінімальною шкодою для операційної діяльності», — підкреслила Наталія Кроник.

Вона нагадала слухачам про зміни в національному законодавстві, що стосуються акціонерних товариств, а також проаналізувала новели Законів України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах».

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів