Спрощене позовне провадження дозволяє не призначати і проводити підготовче судове засідання та вирішувати процесуальні питання безпосередньо судом — Ірина Петріщева

«Представництво у цивільному процесі. Судова практика визначення малозначних спорів у цивільних правовідносинах» — тема лекції у Legal High School Ірини Петріщевої, судді Деснянського районного суду міста Києва. Вона зазначила, що однією з найбільш потужних загальносвітових тенденцій у сфері цивільного судочинства є його спрощення. Численні новели, обумовлені здійснюваними в Україні реформами, зокрема зміни до ЦПК України, які набули чинності 15 грудня 2017 року, застосовують нові для українського законодавства терміни і поняття, а також складні конструкції правових норм щодо регулювання процесу здійснення цивільного судочинства.

Аналіз судової практики розгляду зазначеної категорії справ, віднесених до юрисдикції Деснянського районного суду міста Києва, свідчить про те, що найпоширенішим з часу дії ЦПК України у новій редакції є розгляд справ за правилами загального позовного провадження, проте питому вагу становить розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження, що є важливою особливістю роботи суду. При цьому було продемонстровано статистичні дані, з яких випливає, що відповідно до інформації з автоматизованої системи документообігу Деснянського районного суду міста Києва «Д-3» протягом періоду з 15 грудня 2017 року по 27 червня 2019 року за правилами загального позовного провадження було розглянуто 7034 справи, за правилами спрощеного позовного провадження — 1551 справа, що є істотним чинником.

З огляду на викладене вище Ірина Петріщева зробила висновок, що вивчення та узагальнення судової практики розгляду цивільних справ за правилами спрощеного позовного провадження є важливим, оскільки це є новим прогресивним досвідом при застосуванні новел процесуального права, що сприяє єдності судової практики розгляду цієї категорії справ, що, у свою чергу, позначається на ефективності цивільного судочинства.

Лектор підкреслила, що за правилами частини 1 статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, та справи про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, в якого немає заборгованості зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд, а також розповіла про сформування в суді усталеної практики щодо визначення справ, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. При цьому лектор розповіла про усталену практику щодо визначення справ, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження, сформовану у Деснянському районному суді міста Києва.

Ірина Петріщева наголосила, що запровадження такої нової форми судового процесу, як спрощене позовне провадження, призводить до часткової економії часу, який витрачається судом для розгляду справи в позовному провадженні, що пов’язано перш за все з відсутністю обов’язкового призначення і проведення підготовчого судового засідання та можливістю вирішення процесуальних питань безпосередньо судом без проведення і технічної фіксації перебігу судового засідання. При цьому вона зауважила, що важливим проблемним питанням при розгляді справ за правилами спрощеного провадження є дотримання строків розгляду справи, враховуючи надмірне суддівське навантаження.

Лектор навела приклад розгляду Верховним Судом справи про малозначні спори, яка стосувалася відмови в прийнятті апеляційної скарги, з посиланням на вік представника у справі та відсутності у нього статусу адвоката. Вона наголосила, що відповідно до рішення Верховного Суду при розгляді спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 ЦПК України.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик