Спрощення ведення бізнесу в Україні вступає в конфлікт з боротьбою проти корпоративного шахрайства — Мирослав Гнидка

Про кримінально-правові наслідки корпоративних шахрайств слухачам Legal High School розповів Мирослав Гнидка, керівник юридичного департаменту групи компаній Merx, адвокат. Він нагадав визначення шахрайства як заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою та вказав основні статті Кримінального кодексу (190 та 191), що передбачають відповідальність за корпоративне шахрайство.

На його погляд, різниця між шахрайством та розтратою полягає в тому, що для вчинення розтрати майно має бути ввірене до розпорядження людині, яка вчинила розтрату, отже, для корпоративного шахрайства ця стаття (191) більше підходить.

Лектор наголосив, що за сучасного розвитку програм, якими користуються компанії у своїй господарській діяльності, суворо обмежений несанкціонований доступ до активів чи майна. Це змушує топменеджмент та інших працівників компаній, що хотіли б скористатися активами, вдаватися до більш вишуканих способів заволодіння чужим майном.

Зокрема, це може бути залучення певних суб’єктів господарювання до укладення правочинів між компанією, де шахрай є працівником. Недобросовісні контрагенти, залучені таким чином до співпраці з компанією шахрая, отримують від неї активи, майно та кошти, взамін чого пропонують шахраєві певні бонуси. Отримуючи неправомірну винагороду, такий працівник вводить в оману своє керівництво і, отримуючи додаткові бонуси, фактично скоює злочин за допомогою третіх осіб.

Мирослав Гнидка зазначив, що за нинішнього рівня правосвідомості громадян уникнути такого роду корпоративного шахрайства практично неможливо, адже йому сприяють і можливість реєстрації юридичної особи впродовж кількох днів і наявність спеціальних режимів оподаткування для фізичних осіб — підприємців. Так, спрощення ведення бізнесу в Україні вступає в конфлікт з боротьбою проти корпоративного шахрайства.

Лектор наголосив, що наразі функцію контролю за корпоративним шахрайством здійснюють не правоохоронні органи, які не достатньо компетентні в економічних злочинах, а Національний банк України та обслуговуючі банки, які запровадили фінансовий моніторинг, та органи державної податкової служби, які контролюють контрагентів компанії.

Оцінюючи ризики корпоративного шахрайства, лектор виділив чотири аспекти, на які потрібно звертати особливу увагу: фіктивність контрагента; перевірка реєстрації та виконання податкових зобов’язань контрагентом; ФОП та договори підряду з ними; контрагенти-нерезиденти. При цьому він наголосив на важливості під час укладання правочину чітко дотримуватися вимог статті 203 Цивільного кодексу України та відзначив ознаки фіктивності правочину та правові наслідки його укладення, передбачені статтею 234 Цивільного кодексу.

Крім того, Мирослав Гнидка порадив слухачам Legal High School ефективні заходи, що допомагають запобігти корпоративному шахрайству, а у разі його настання — зібрати необхідні докази та добитися притягнення винних до відповідальності.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик