СРО — ідеальний інститут для створення нових стандартів і моделей практики діяльності арбітражних керуючих, підкреслив Сергій Донков, радник ЮФ Evris

«Функції саморегулівної організації (СРО) — контроль за діяльністю арбітражних керуючих і дотриманням ними професійної етики» — тема лекції Сергія Донкова, радника ЮФ Evris, члена дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, віце-президента ВГО «Саморегулівна організація фахівців конкурсного процесу», яка продовжила сьогоднішній модуль занять у Lеgal High School.

На початку лекції спікер зробив невеличкий екскурс в історію створення інституту СРО, розповівши про причини його виникнення і ключові функції сьогодні. Широкий спектр повноважень органів влади щодо встановлення правил і стандартів професійної діяльності, недостатня ефективність і високі витрати нагляду та контролю з боку органів влади, а також недостатність інституційно встановлених механізмів зворотного зв’язку — ось три ключових недоліки діючої системи державного регулювання діяльності арбітражних керуючих, які сприяли тому, що контроль за їхньою діяльністю вийшов на новий рівень. Саморегулівна організація — ідеальний інститут для створення нових стандартів і моделей практики діяльності арбітражних керуючих, висловив думку Сергій Донков. На його переконання, СРО в нашій державі перебуває на етапі становлення, тому сьогодні так важливо проводити професійні дискусії з тим, щоб робота цього інституту стала максимально ефективною.

Говорячи про нюанси регулювання СРО, лектор акцентував увагу на законодавчому визначенні цього поняття. Так, відповідно до положень статті 117 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», саморегулівною організацією арбітражних керуючих є всеукраїнська громадська організація, яка об’єднує арбітражних керуючих та здійснює повноваження з громадського регулювання діяльності арбітражних керуючих. Така СРО є юридичною особою, діє на принципах самоврядування, а її діяльність не спрямована на отримання прибутку.

Сергій Донков проаналізував основні ознаки СРО і головні функції цієї інституції. Останні він умовно розділив на обов’язкові та факультативні. До перших належать три функції: нормотворча (СРО приймає і затверджує стандарти діяльності, правила та норми, які регулюють діяльність суб’єктів у конкретній галузі), контрольна (члени СРО повинні забезпечувати контроль за дотриманням прийнятих її нормотворчих «продуктів») і пунітивна (полягає в тому, що особи, які порушують стандарти і правила СРО, залучаються до відповідальності). До факультативних функцій СРО належать, наприклад, реалізація процедури позасудового (приватного) розгляду спорів між СРО та її членами і скарг на їхню діяльність осіб, які використовують їхні роботи або послуги; відшкодування збитків, заподіяних клієнтам (для цього створюються спеціальні майнові чи грошові фонди); створення системи колективного страхування професійної відповідальності членів СРО тощо.

Спікер також сфокусувався на нюансах нового законодавчого регулювання (Кодексу з процедур банкрутства) саморегулівної організації арбітражних керуючих, а також на питаннях професійної етики. «СРО — це не третій ступінь контролю за діяльністю арбітражних керуючих, а перша сходинка до захисту професійних інтересів і гарантій їхньої діяльності», — резюмував Сергій Донков.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів