Стандарти доказування — це спеціальні правила, якими орган повинен керуватися при вирішенні справи, — Олександр Алєксєєнко

Про стандарти доказування неправомірного використання позначень та зовнішнього виду продукту йшлося у рамках лекції Олександра Алєксєєнка, партнера Marchenko Partners. Він нагадав слухачам Legal High School про стандарт доказування у кримінальних провадженнях, за яким будь-який розумний сумнів тлумачать на користь обвинуваченого. Натомість у антимонопольному регулюванні такий стандарт доказування видається нереальним, тим більше у відношенні до більшості порушень щодо недобросовісної конкуренції.

Лектор охарактеризував неправомірне використання позначень та наголосив, що відповідна стаття забороняє неправомірне використання торговельної марки, оформлення упаковки товарів та періодичних видань, інших позначень без дозволу суб’єкта господарювання для унеможливлення змішування діяльності суб’єктів господарювання.

Говорячи про доведення наявності неправомірного використання позначень та зовнішнього виду продукту, Олександр Алєксєєнко відзначив, що заявник має довести наявність таких фактів: існування права на використання та надання дозволу на використання позначень; першість використання спірного позначення у своїй господарській діяльності; використання позначень порушником; конкурування з порушником на одному ринку; можливість змішування товарів та діяльності суб’єктів господарювання. Лектор навів реальний приклад розгляду АМКУ справи стосовно недобросовісної конкуренції на суміжних ринках, яка закінчилася мировою угодою.

Крім того, він прокоментував статистичні дані розгляду АМКУ справ щодо неправомірного використання позначень та зовнішнього виду продукту, відзначивши можливий тренд щодо скорочення кількості таких справ, проте наголосив на тому, що справи про порушення за статтею 4 Закону України «Про недобросовісну конкуренцію» стабільно посідають друге місце в категорії справ щодо недобросовісної конкуренції.

За словами лектора, відповідно до статті 41 Закону України «Про недобросовісну конкуренцію» докази у справах щодо порушення законодавства про економічну конкуренцію можуть бути такими: пояснення сторін і третіх осіб, пояснення службових осіб, письмові докази, речові докази, висновки експертів та соціологічні опитування.

При цьому він послався на судову практику, з якої випливає, що немає ніякого акта, який би формально включав соціологічні опитування у список доказів про порушення законодавства про економічну конкуренцію, і все ж таки, на думку ВС КГС, ні АМКУ, ні сторони не позбавлені права надавати результати таких опитувань для підтвердження порушення законодавства.

«Таким чином, хоча соціологічні опитування не містяться в переліку доказів, фактично у справах за статтею 4 Закону України «Про недобросовісну конкуренцію» без такого виду доказу навряд чи можна розраховувати на розгляд справи та ухвалення відповідного рішення», — наголосив Олександр Алєксєєнко та підтвердив цю тезу прикладами з практики АМКУ.

«Стандарти доказування — це спеціальні правила, якими орган повинен керуватися при вирішенні справи. Вони дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою», — зазначив Олександр Алєксєєнко та навів приклади таких стандартів у різних категоріях справ.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

Кошик