Що необхідно враховувати при структуруванні договорів про створення об’єктів інтелектуальної власності у сфері IT, слухачам Legal High School розповіла партнер CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang Ольга Бєлякова.
На її думку, укладення окремих договорів з працівниками, які працюють за трудовими договорами і до посадових обов’язків яких належить створення об’єктів інтелектуальної власності, не потрібне. У кожному конкретному випадку необхідно перевіряти посадову інструкцію працівника, оскільки клієнт повинен бути впевненим, що він придбав продукт в особи, яка має всі майнові права інтелектуальної власності.
«На практиці авторська винагорода окремо виплачується рідко, як правило, вона включається у загальний розмір винагороди», — звернула увагу лектор.
За словами спікера, сьогодні IT-бізнес переважно працює через ФОПи. «Зараз в Україні розробляються законопроєкти, спрямовані на визнання такої системи на законодавчому рівні, оскільки багато хто розуміє, що у разі її заборони IT-бізнес піде з України в інші країни», — вважає Ольга Бєлякова.
Оскільки створення продукту в IT-бізнесі в основному відбувається за допомогою команд, а не окремо працюючих програмістів та дизайнерів, на українському рівні структурування відносин з командами, з досвіду лектора, практично завжди відбувається неправильно. У багатьох випадках клієнт укладає договір з аутсорсинговою компанією і не звертає уваги на питання передачі прав інтелектуальної власності на рівні «аутсорсингова компанія — розробник (ФОП)». На практиці ж у разі неналежного оформлення питань передачі прав інтелектуальної власності на цьому рівні подальша передача таких прав уже буде з юридичними дефектами, які іноді дуже складно або навіть неможливо усунути (наприклад, якщо ФОП, який брав участь у розробці продукту, більше не працює з аутсорсинговою компанією)», — зазначила лектор. Тому клієнтам варто звертати увагу не тільки на те, що зазначено в договорі з аутсорсером, а й упевнитися, що і на так званому нижньому рівні (ФОП-аутсорсер) усе в порядку.
