Спецкурс для адвокатів банківського сектору триває. Про структурування угод з NPL в Україні слухачам LHS розповів Орест Матвійчук, старший юрист МЮФ CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang. Лектор констатував, що типовими способами роботи з NPL є факторинг (продаж факторинговим компаніям), відступлення (відступлення активу за номінальною вартістю), утримання в банку (утримання NPL в банку через неможливість ефективного продажу). Іноді це породжує певні проблеми: факторинг використовується не за призначенням, знецінені активи продаються за завищеними цінами, банки не можуть використовувати вільні ресурси для кредитування.
Спікер підкреслив, що, згідно із законодавством, відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту та/або послуги з факторингу.
Говорячи про аспекти судової практики, Орест Матвійчук згадав, що навіть до прийняття Закону про колекторів судова практика містила безліч прецедентів щодо перекваліфікації продажу NPL (відступлення права вимоги) на факторингові (фінансові) послуги. Таким чином, придбання NPL з нерегульованою українською компанією прямо обмежується.
Також лектор детально зупинився на порядку управління проблемними активами державних банків. Зокрема, процедура продажу NPL передбачає: особливості продажу боргу/відступлення права вимоги до боржника/контрагента за ціною, що є нижчою від балансової вартості активу; продаж здійснюється шляхом проведення відкритих та прозорих торгів (аукціонів) за моделлю голландських аукціонів, яка передбачає автоматичне покрокове зниження початкової (стартової) ціни лота; покупцем не може бути боржник, кінцевий бенефіціарний власник боржника, заставодавець, поручитель або пов’язана з ними особа; критерії до активів банку, що можуть бути списані за рахунок сформованих.
