«Суд не повинен визначати, чи є ефективним той чи інший спосіб захисту порушеного права» — адвокат Андрій Чехонадський, лектор LHS

Модуль «Укладення, зміна та розірвання договору» відкрив адвокат Андрій Чехонадський, керівник групи претензійно-позовної роботи ПАТ «Рітейл Груп». Адвокат виступив з лекцією на тему «Спори про визнання договорів укладеними або неукладеними. Тлумачення договорів».

Лектор розповів про судову практику щодо використання в позовній вимозі формулювання «визнати договір неукладеним». Тривалий час підтримувалася практика, в тому числі і Верховного Суду, відмовляти в таких позовах, обґрунтовуючи це тим, що немає предмета спору.

Після прийняття процесуальних кодексів у новій редакції захищати порушене право можна у спосіб, який суд визнає ефективним. Чи повинен суд визначати, чи є ефективним той чи інший спосіб захисту порушеного права? Лектор вважає, що суд таким чином втручається у волю позивача, і це неправильно. Суди часто йдуть саме цим шляхом, і позовні вимоги не задовольняються через неефективний спосіб захисту прав, зазначив спікер.

Андрій Чехонадський звернув увагу на те, що у Цивільному кодексі України не зустрічається такий термін, як «неукладений правочин». У той же час Господарський кодекс України передбачає, що якщо сторони не домовилися про істотні умови договору, то такий правочин вважається неукладеним, таким, що не відбувся. Про те, в який спосіб такий договір визнається неукладеним, у ГК України не йдеться.

І все ж, згідно із судовою практикою, недійсним може бути визнаний тільки договір, який є укладеним. Договір вважається неукладеним, якщо немає суттєвих умов договору, наприклад, якщо не вказана ціна в договорі купівлі-продажу, то договір вважається неукладеним.

Далі лектор процитував частину 2 статті 220 ЦК України: «Якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і має місце повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається». Приблизно до березня 2010 року договір про будь-яке відчуження нерухомого майна підлягав державній реєстрації. Верховний Суд виходить із того, що всі правочини, які були укладені до цього часу, на підставі частини 2 статті 220 ЦК України не можуть бути визнані укладеними, оскільки вони не мають державної реєстрації.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів