Суддя Господарського суду м. Києва, лектор LHS Тетяна Васильченко поділилася особливостями загального, спрощеного, наказного провадження в господарському процесі

«Від форми до змісту: особливості загального, спрощеного, наказного провадження у господарському процесі» — з такою темою під час Школи судової практики Legal High School виступила суддя Господарського суду м. Києва Тетяна Васильченко.

Суддя почала з наказного провадження. Судовий наказ є особливою формою судового рішення (пункт 4 частини 1 статті 232 ГПК України). Судовий наказ може бути видано тільки на вимогу про стягнення грошової заборгованості за договором, складеним у письмовій (у тому числі, електронній) формі, якщо сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2018 році ця сума становить 176 200 грн. Пані Васильченко звернула увагу слухачів на форму і зміст заяви про видачу судового наказу: законодавство передбачає чіткі вимоги до форми і змісту, і якщо законодавство вимагає зазначення в заяві електронної пошти, а ви її не знаєте, то не ігноруйте цю вимога, а так і пишіть: «Не знаю».

Потім лектор детально зупинилася на правах і обов’язках боржника і стягувача, на підставах для відмови у видачі судового наказу, наслідках відмови у видачі наказу, порядку розгляду заяв про видачу наказу та інших питаннях.

Говорячи про позовне провадження, суддя нагадала, що в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; позовна заява подається в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надане право звернення до суду в інтересах іншої особи. Тетяна Васильченко докладно розповіла про зміст позовної заяви і нагадала, що позивач зобов’язаний викласти обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують ці обставини, правові підстави позову. Лектор підкреслила, що надання доказів — це прямий обов’язок позивача, докази подаються в оригіналах або належно засвідчених копіях (копія повинна містити відмітку «згідно з оригіналом», дату, підпис, посадове становище особи, прізвище, ім’я). Також лектор детально зупинилася на нюансах відкликання позовної заяви, відповіді на відгук і заперечення на відгук.

Тетяна Васильченко порадила звертати особливу увагу на ухвалу про відкриття провадження. Це — найперший основний документ, де встановлюються всі терміни, де суд може зобов’язати надати докази в порядку статті 74 ГПК України (лектор називає це доведенням негативних фактів). При подачі позову позивач має право клопотати про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (якщо такий розгляд допускається ГПК України).

Пані Васильченко зазначила, що, відмовляючи у відкритті провадження з підстав того, що заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, суд повинен роз’яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи, і акцентувала увагу на випадках, коли суд не має права відмовити у відкритті провадження у справі. По-перше, якщо є рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, прийняте в межах компетенції. По-друге, є рішення суду іноземної держави або міжнародного комерційного арбітражу, визнаного в нашій державі.

Окремо суддя зупинилася на спрощеному позовному провадженні. Воно призначене для розгляду: малозначущих справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Якщо позивач клопоче про спрощений порядок позовного провадження, то необхідно зазначати і мотиви такого клопотання. Суд надає час відповідачу для подачі заперечення на клопотання про спрощене провадження.

Роз’яснюючи особливості розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання, суддя попросила звертати увагу на ухвали судів: якщо в документі зазначено «з викликом сторін», то сторони зобов’язані з’явитися. Неявка на виклик спричиняє негативні наслідки. Якщо в ухвалі зазначено «з повідомленням сторони», то явка не є зобов’язанням сторін.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів