Світлана Шелест розповіла про доказування в адміністративному судочинстві

Про особливості доказування в публічно-правових спорах слухачам Legal High School розповіла суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Світлана Шелест. За її словами, адміністративне судочинство — це єдиний вид судочинства України, мету якого закріплено у Конституції, і цією метою є захист прав, свобод та інтересів особи у сфері публічного права.

Лектор зауважила, що мета адміністративного судочинства досягається винятково за умови, якщо суд оцінює кожний специфічний та важливий аргумент, а інакше суди не виконують зобов’язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Особливістю адміністративного судочинства насамперед є те, що у судовому процесі особі, яка потребує судового захисту, як правило, протистоїть потужний адміністративний апарат. Через це сторони заздалегідь мають нерівні стартові можливості. Аби збалансувати їх, адміністративний суд повинен відігравати активну роль у судовому процесі з тим, щоб сприяти особі у захисті її прав і свобод та встановленні об’єктивної істини у справі.

Лектор підкреслила, що з’ясування всіх обставин у справі має бути офіційним. У цьому плані йдеться про поєднання змагального та розшукового процесів.

Прогресивною нормою нового КАС України спікер вважає положення, відповідно до якого адміністративний суд вправі витребувати лише ті докази, які свідчать на користь позивача, а відповідач не має права посилатися на докази, що не покладені в основу оскаржуваного рішення.

Лектор зазначила, що інституту доказів відведено центральну роль в адміністративному процесі і на прикладі позову про сплату податкового боргу проілюструвала, як суд кваліфікує належність, достовірність, допустимість та достатність кожного конкретного доказу.

Повну і всебічну оцінку доказів у справі Світлана Шелест проілюструвала за допомогою судової справи, в якій суд послався на довідку як підставу для відхилення позову. При цьому вона наголосила, що суд має розглядати як докази першоджерела (у цьому конкретному випадку — трудову книжку), що доводять позицію позивача, і, за необхідності, витребувати їх у сторони справи. Так само суд не може посилатися як на докази у справі на копії документів, не затверджені у встановленому порядку.

Обов’язок доведення в адміністративному судочинстві покладено на відповідача, більше того — відповідач зобов’язаний надати наявні у нього докази на підтримку позиції позивача. На думку Світлани Шелест, правила і порядок подачі доказів у новому кодексі більш структуровані, а строк їх подачі — обмежений. Прогресивними вона вважає зміни, що стосуються неподання доказів суб’єктом владних повноважень без поважних причин. І якщо докази будуть надані пізніше, суд має право не враховувати їх під час розгляду справи.

Суд може призначити експертизу, так само і сторона у справі має право замовити експертизу самостійно, при цьому обидва висновки експертизи матимуть однакову силу. Якщо ж суд відмовляється приймати такий висновок експерта як доказ, цю відмову має бути обґрунтовано.

Світлана Шелест ілюструвала свої тези прикладами конкретних адміністративних проваджень та відповідала на запитання слухачів.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик