Тетяна Харебава дала рекомендації, як боротися з контрафактом, що реалізується через інтернет

Про доменні спори в аспекті боротьби з контрафактом слухачам Legal High School розповіла Тетяна Харебава, радник, керівник практики інтелектуальної власності та IT-права ADER HABER. Зробивши огляд законодавчого регулювання використання доменів, лектор зосередилася на аналізі обставин, за яких виникають доменні спори. Найбільш поширених причин, за її словами, три: доменне ім’я повторює чи імітує ТМ, комерційне найменування, географічне позначення; у відповідача немає права або законних інтересів щодо «спірного» доменного імені; доменне ім’я зареєстроване або використовувалося недобросовісно.
Пані Харебава прокоментувала поширені різновиди кіберсквотингу і розповіла про переваги та недоліки різних варіантів розгляду доменних спорів на прикладі гучних кейсів.
Переходячи до питань використання доменів у торгівлі контрафактом (продукцією, виробленою і виведеною на ринок з порушенням прав інтелектуальної власності), Тетяна Харебава розповіла про масштаб проблематики, різновиди і поширені міфи, також дала практичні рекомендації, як боротися з контрафактом. Вона, зокрема, звернула увагу на необхідність постійного моніторингу прав інтелектуальної власності, включення об’єктів інтелектуальної власності до митного реєстру (дає змогу досить ефективно протидіяти продажу контрафакту через інтернет), ініціювання кримінального переслідування порушників і судового провадження про стягнення збитків.
Лектор також навела приклади блокування сайтів провайдером як забезпечувального заходу. Так, говорячи про справу Cartier, Montblanc and Richemont vs BSkyB, BT, TalkTalk, EE and Virgin, що розглядалася англійським судом, вона проаналізувала, які заходи можуть бути застосовані до сайту-порушника. Апеляційний суд у цій справі вирішив, що правовласники ТМ можуть отримувати ухвали про блокування інтернет-провайдерами доступу до веб-сайтів, які продають контрафакт. Також, на думку суду, економічно більш ефективним буде вимагати від інтернет-провайдера вжиття заходів щодо запобігання правопорушенням, ніж вживати заходів безпосередньо до порушників. Пані Харебава підкреслила, що ця справа є прецедентною, зважаючи на блокування доступу не тільки до цільових веб-сайтів, але й до їхніх доменів, піддоменів та будь-яких інших IP- або URL-адрес.
Як приклад практики українських судів щодо блокування сайтів було наведено ухвалу Голосіївського суду м. Києва у справі MIELE vs власники «shopmiele.com.ua» та «premiumshop.com.ua».

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів