У касаційній скарзі потрібно посилатися лише на порушення норм права — Катерина Войтенко та Ігор Свєтлічний

Про обмеження касаційного оскарження як процесуальні фільтри у кримінальному процесі та межі повноважень касаційного суду у кримінальному провадженні йшлося під час лекції адвокатів Катерини Войтенко та Ігоря Свєтлічного. Пані Войтенко розповіла про напрацьовані нею процесуальні фільтри, які застосовуються у кримінальному процесі. Зокрема, вона звернула увагу на те, що не всі рішення можуть бути оскаржені у кримінальному суді. Так, можна оскаржити рішення про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру. Лектор порадила пам’ятати, що ухвали слідчих суддів у суді першої інстанції не оскаржуються. І у касаційному кримінальному суді може бути оскаржено не все. Проте можна оскаржити вироки першої та апеляційної інстанцій, винесені на підставі угод: коли призначене більш суворе покарання, ніж було узгоджено сторонами, ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання, а також порушення судом вимог, встановлених частинами 4–7 статті 474 КПК України.

Опираючись на статтю 425 КПК України, Катерина Войтенко проаналізувала обмеження щодо суб’єктів касації та умови, за яких таку касацію буде розглянуто.

Ігор Свєтлічний зауважив, що оскарження про продовження запобіжного заходу під час судового розгляду можливе, проте апеляційний суд призначає її на той термін, коли розгляд втрачає сенс. Проте це дає підстави оскаржити справедливість судового розгляду в ЄСПЛ.

Катерина Войтенко наголосила, що Касаційний кримінальний суд — це суд права, а не факту, і наголосила на відмінностях у складанні касаційних та апеляційних скарг. Зокрема, вона зазначила, що в касаційній скарзі потрібно посилатися лише на порушення норм права, не вдаватися до дослідження доказів та обставин, робити висновки з вказівкою на аркуші матеріалів провадження або посилатися на час і дату з відтворення запису судового засідання.

Касаційна скарга подається безпосередньо до касаційного суду, тобто її не потрібно направляти до суду першої інстанції. На подання касаційної скарги із залученням усіх документів відведено три місяці, таким чином це висуває посилені вимоги до чіткості викладу суті справи у касаційній скарзі, оскільки суд буде не в змозі за ті п’ять днів, що даються йому на винесення рішення про прийняття чи відмову у прийнятті скарги, проаналізувати всі матеріали. Принагідно Ігор Свєтлічний поділився зі слухачами Legal High School своїми «лайфхаками» щодо подання касаційних скарг. Зокрема, він порадив не нехтувати можливістю ознайомитися зі справою в касаційному суді, оскільки відмітки та закладки, навіть стікери у матеріалах справи, зроблені під час розгляду поданих матеріалів, дають підказку, які епізоди потребують додаткової аргументації.

У разі коли під час касаційного розгляду Касаційний кримінальний суд вбачатиме якусь проблему, важливу для узагальнення практики, він може передати її на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Як зазначив Ігор Свєтлічний, передача скарги до Великої Палати може відбутися і за клопотанням сторони, проте остаточне рішення все ж ухвалюватиме суд.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів та адвокатів

0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
Кошик