У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які могли би бути реально отримані за належного виконання зобов’язання, — Олеся Дупляк та Олександра Прічко

Про відповідальність за невиконання зобов’язань у господарських правовідносинах та відшкодування збитків йшлося у рамках лекції Олесі Дупляк, судді Господарського суду міста Києва, та Олександри Прічко, помічника судді Господарського суду міста Києва.

Як зазначила Олександра Прічко, договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань». Правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов’язанням.

Лектор нагадала, що відповідно до Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Вона підкреслила, що відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, то її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, у частині 2 статті 625 ЦК України передбачено обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов’язань, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов’язання.

Говорячи про відшкодування збитків, Олеся Дупляк вказала на різницю між реальними збитками та упущеною вигодою, наголосивши, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За словами лектора, відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною 1 визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою заподіяння особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. При цьому відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які могли би бути реально отримані за належного виконання зобов’язання.

Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, повинен довести таке: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв’язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов’язковою умовою відповідальності і виражається в тому, що шкода має виступати об’єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди; вину заподіювача шкоди, за винятком випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов’язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які могли би бути реально отримані.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів