Реформа правоохоронної системи нарівні з удосконаленням судової влади в нашій державі вже давно перейшла в перманентну стадію. Як відомо, ще у вересні минулого року законодавці взяли курс на проведення масштабного перезавантаження органів прокуратури: Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів щодо реформи органів прокуратури» було передбачено переатестацію прокурорських кадрів, скорочення граничної чисельності прокурорів на третину (з 15 тис. до 10 тис. осіб), зміну структури цього інституту і тимчасову передачу всіх кадрових та дисциплінарних функцій фактично в одні руки — до сфери компетенції Генерального прокурора. Паралельно ще влітку 2019 року главою держави було створено Комісію з питань правової реформи, яка, зокрема, мала працювати за двома напрямами — розвиток кримінального права і реформування кримінальної юстиції.
Своїми оцінками ефективності реформи кримінальної юстиції сьогодні поділилися учасники LHS Discussion Hub. Для обговорення злободенних питань за круглим столом зібралися представники професійного співтовариства — адвокати і прокурори.
Задаючи тон обговоренню, партнер АО Ваrristers Олексій Шевчук запропонував експертам сфокусуватися на двох питаннях: що потрібно змінювати в роботі правоохоронних органів і яким чином можна модифікувати кримінальне законодавство? На переконання модератора, подібні професійні дискусії завжди цікаві й важливі, але практичну цінність від них вдасться отримати тільки тоді, коли думку адвокатської спільноти буде почуто законодавцями і самими представниками органів досудового розслідування. Як зазначалося, підсумки такого обговорення повинні фіналізувати у відповідних пропозиціях щодо вдосконалення.
У представників влади немає конкретної стратегії реформування кримінальної юстиції, визнає пан Шевчук, звертаючи увагу на проблему забезпечення гарантій адвокатської діяльності, яка досі не втратила своєї актуальності.
Проблема порушення прав адвокатів сьогодні справді стоїть досить гостро, вторить модератору Тарас Пошиванюк, партнер EQUITY Law Firm. Крім того, він звертає увагу на ще одне проблемне питання — відсутність реальних механізмів притягнення до відповідальності слідчих і прокурорів. Кожен учасник кримінального провадження повинен відповідально ставитися до виконання своїх повноважень, наголошує адвокат.
У своїх оцінках проведеної реформи кримінальної юстиції пан Пошиванюк досить стриманий. «Поки що це порожні слова, все зводиться до проведення кадрового перезавантаження органів прокуратури», — ділиться своїми спостереженнями спікер, додаючи, що з цього процесу чомусь «випала» Спеціалізована антикорупційна прокуратура, хоча до роботи її представників сьогодні виникає багато питань. Чи не єдиною позитивною новацією заявленої реформи він назвав ліквідацію інституту військової прокуратури.
Як відбувається кадровий апгрейт інституту прокуратури — своїм баченням «зсередини» з учасниками LHS Discussion Hub поділився Олександр Жила, прокурор відділу прокуратури м. Києва. За його словами, перший етап переатестації вже вийшов на фінішну пряму: завершується процес анонімного тестування для співробітників прокуратур регіонального рівня. Реформування — це позитивний досвід, визнає спікер, але цей процес, на його переконання, не повинен бути постійним, до того ж проводитися форсованими темпами.
Якщо кампанію щодо вдосконалення обмежити виключно кадровим аспектом — це не дасть реальних результатів. Більше того, за словами пана Жили, через нинішній процес переатестації прокурори на тривалий період (хтось на кілька тижнів, а хтось і на місяць) «випадають із професійної обойми». «А це вже загроза національній безпеці», — констатує він, пояснюючи: поки прокурор проходить процедуру підтвердження своєї професійної компетенції і доброчесності, фактично він не може належним чином виконувати свої обов’язки, що призводить до порушення прав обвинувачених (підозрюваних) у рамках кримінального провадження. Більше того, складно уявити обсяги навантаження, що ляжуть на плечі тих прокурорів, які успішно пройдуть процедуру переатестації, адже вони отримають «у спадок» ті справи, які були в провадженні «відсіяних» співробітників. Це може призвести до катастрофічної ситуації з дотриманням розумних строків розгляду кримінальних проваджень.
Кроки, що робляться законодавцями у рамках реформування, поки що ніщо інше як знищення «правоохоронного блоку» в державі, висловлює переконання інший спікер — Сергій Лисенко, керуючий партнер GRACERS Law Firm. При цьому він позитивно оцінює відновлення координаційної функції Генеральної прокуратури України, у той же час підкреслюючи: штат співробітників потрібно збільшувати не на рівні Офісу Генерального прокурора, а на місцях — у місцевих прокуратурах, адже саме вони — в авангарді кримінального процесу. Негативну оцінку від експерта також отримала ідея, буквально недавно реалізована урядом, про ліквідацію Національної академії прокуратури України, на базі якої мають створити Тренінговий центр прокурорів.
Незважаючи на кілька законодавчих кампаній «маски шоу-стоп», в останні кілька місяців обшуки у представників бізнесу проводяться в досить жорсткій манері. А це вже спостереження Дениса Овчарова, керуючого партнера АО Ovcharov & Partners, якими він поділився з учасниками експертного обговорення. Щоб мінімізувати ризики при проведенні цієї слідчої дії, зроблених законодавчих кроків замало. На його переконання, зараз стороні кримінального провадження потрібно надати процесуальну можливість визнати обшук (як ухвалу-дозвіл слідчого судді на його проведення, так і саму процедуру) незаконним, особливо у так званих фактових справах.
Надати право визнавати докази неприпустимими на початковому етапі кримінального провадження вважає дуже хорошою ідеєю і Віктор Дума, адвокат Asters. Реалізувати її можна, в тому числі, шляхом введення механізму апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про проведення обшуку.
Стандарти роботи повинні бути однаково високими для всіх трьох класичних фігур кримінального процесу — суддів, адвокатів, прокурорів, таку тезу озвучив юрист практики вирішення спорів DLA Piper Артем Крикун-Труш, за плечима якого досвід роботи в органах прокуратури і Національному антикорупційному бюро України. Серед іншого він звернув увагу на проблему відсутності реальної, а не номінальної процесуальної самостійності у співробітників органів досудового розслідування. При цьому одним з інструментів для зменшення навантаження на слідчі органи він назвав легалізацію (шляхом прийняття відповідного закону) в Україні інституту приватної детективної діяльності.
Учасники LHS Discussion Hub зійшлися на думці, що сьогодні у законодавця немає комплексного бачення реформування кримінальної юстиції, все зводиться до перезавантаження органів та інституцій, але кадри у цьому випадку вирішують не все.
