Учасники LHS Discussion Hub поділилися секретами «білого» захисту від кримінального обвинувачення

Сьогодні в Legal High School стартував спеціальний блок «White collar crime». Заняття в Школі кримінальної практики почалися не з традиційної лекції, а з нового формату — розширеної експертної дискусії — LHS Discussion Hub, тон якій задавав Тарас Пошиванюк, партнер ЮФ EQUITY. Учасники обговорення — представники суддівської, прокурорської, адвокатської та наукової спільноти — за круглим столом говорили про таке:
• податкові перевірки як підстави для початку кримінального провадження: проблема кваліфікації злочинів і проведення слідства в умовах відсутності законодавчих підстав для діяльності податкової міліції;
• роль АРМА в розслідуванні економічних злочинів: статус без повноважень?
• проблема провокації злочинів та розмежування від «приєднання до злочинної діяльності» у світлі рішення Європейського суду з прав людини «Романаускас проти Литви» і «Романаускас проти Литви» №2;
• збереження репутації підозрюваного/обвинуваченого/підсудного. Робота зі ЗМІ.
Як підкреслив Євгеній Солодко, керуючий партнер АО «Солодко і Партнери», той факт, що в Україні податкові спори дуже часто переходять у площину кримінального процесу, — це нонсенс, а кримінальні провадження за статтею 212 Кримінального кодексу (КК) України — профанація. На переконання доповідача, державна політика не повинна будуватися за принципом «вибивання» податків — здійснення тиску на бізнес за допомогою кримінального та кримінального процесуального законодавства. Навпаки, держава повинна зробити все можливе, щоб мотивувати підприємця добровільно сплатити податки, зробити цей процес економічно вигідним для нього.
Чи сформував Верховний Суд (ВС) нові правові позиції у «справах за статтею 212 КК України», — поцікавився у судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталії Марчук модератор. За її словами, практика п’яти місяців роботи нового ВС показує, що зазначені категорії спорів до найвищої інстанції в системі судоустрою України практично не доходять. А ось у справах щодо провокації злочинів певна практика нового ВС уже сформувалася. За словами пані Марчук, межа між провокацією і «злочинами, які були взяті під контроль правоохоронних органів», дуже тонка: розмежувати ці два поняття без належної доказової бази досить складно. Крім того, вона звернула увагу й на те, що кримінальний процесуальний закон не розкриває поняття «провокація», також є проблема притягнення до відповідальності за провокацію злочину: навіть якщо суд констатував, що в діях правоохоронних органів були ознаки провокації, прокуратура, як правило, не ініціює питання про притягнення до відповідальності відповідних осіб.
«На сьогодні жоден правоохоронець не був притягнутий до відповідальності, не отримав реальний вирок за те, що робив у ході проведення обшуків, негласний слідчих дій, збору доказів тощо — дії, які, ми, адвокати, вважаємо явними порушеннями», — підкреслив партнер AO Barristers Олексій Шевчук. За його словами, сьогодні адвокати мають законодавчі інструментарії для ініціювання питання щодо притягнення слідчих і прокурорів до відповідальності (наприклад, заявити відвід), але вони, на жаль, на практиці не працюють.
Також учасники LHS Discussion Hub дізналися про роль Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА) в розслідуванні економічних злочинів і головні позитивні результати діяльності цього органу з перших уст — від радника голови АРМА Олени Галігузової. Крім того, експерти обговорили особливості захисту фігурантів кримінальних проваджень, які переходять у публічну площину.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів