Ухвалу слідчого судді про застосування тимчасового арешту обов’язково потрібно оскаржувати в апеляційному порядку — Владислав Грищенко

Темі уникнення тримання клієнта під вартою під час екстрадиційної перевірки присвятив лекцію радник ЮФ ARIO Владислав Грищенко. Він наголосив на тому, що розгляд запиту компетентного органу іноземної держави про видачу особи, а відповідно і її затримання чи арешт, може відбуватися винятково у тому випадку, коли за законом України хоча б один із злочинів, у зв’язку з яким запитується видача, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше одного року, або ж невідбутий строк покарання засудженої особи, яка розшукується, становить не менше чотирьох місяців.

На думку лектора, стратегія захисту на період екстрадиційної перевірки має полягати у таких першочергових кроках: дослідження особливостей кримінального законодавства країни, на території якої підозрюють особу у вчиненні злочину, та порівняння фабули статті кримінального закону цієї країни із Кримінальним кодексом України. Потрібно також дослідити акти про амністію в Україні та у країні походження (амністія, гуманізація тощо) за відповідний період для виявлення можливих випадків, коли особа за законодавством України була б звільнена від відбування покарання у вигляді позбавлення волі.

Строк затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення за межами України, не більше 72 годин, при тому, що затримана особа протягом 60 годин з моменту затримання має бути доставлена до слідчого судді, а інакше підлягає негайному звільненню. Оскільки згідно з пунктом 2 частини 6 статті 582 Кримінального процесуального кодексу України особа підлягає негайному звільненню, якщо встановлено обставини, за наявності яких видача (екстрадиція) не здійснюється, про наявність цих обставин необхідно наголосити одразу ж в момент затримання особи. У разі наявності ознак того, що особа під виглядом притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину зазнає саме політичних переслідувань, стратегію доведення цієї обставини необхідно активно реалізовувати вже на стадії затримання.

Лектор узагальнив поширені помилки прокурора, які може використати адвокат. Це, зокрема, подання до суду «червоного повідомлення» Інтерполу іноземною мовою без належним чином засвідченого перекладу державною мовою, та мовою, зрозумілою затриманій особі. Також це ненадання суду документів, що підтверджують обрання щодо особи компетентним органом іноземної держави запобіжного заходу у вигляді арешту (копії «червоного повідомлення» Інтерполу досить часто судами не визнаються як такі документи). Можна використати з метою захисту і відсутність кваліфікованого перекладача (залучається перекладач, який не може підтвердити належний рівень знання мови), що впливає на закінчення 72-годинного строку на розгляд клопотання.

Треба пам’ятати, що при розгляді клопотання прокурора слідчий суддя не досліджує питання про винуватість особи та законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави. Але відповідно до вимог частини 2 статті 585 КПК України обов’язково враховує відомості про ухилення особи від правосуддя у країні походження та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі засудження; її вік і стан здоров’я та міцність соціальних зв’язків, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.

Відтак, доводами захисту для суду можуть стати законність прибуття та перебування особи на території України і відсутність претензій «кримінального» характеру до особи з боку правоохоронних органів України. Також потрібно підтвердити наявність в особи соціальних зав’язків в Україні, постійного місця проживання та джерел законного доходу.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів