В’ячеслав Краглевич, партнер ЮК EQUITY, проаналізував можливості застосування інституту похідного позову для українських міноритаріїв

«В Україні застосування такого інституту, як похідний позов, не є поширеним інструментом захисту прав міноритарних акціонерів», – повідомив В’ячеслав Краглевич, партнер ЮК EQUITY, виступаючи в рамках модуля «Захист міноритарних акціонерів» Школи корпоративного права/M&A LHS.

У загальній для України теорії корпоративного права під похідним позовом розуміють позов учасника (акціонера) компанії, який він подає від імені компанії до третьої особи. Лектор зазначив, що зазвичай третьою особою є директор компанії.

«Похідний позов є способом захисту інтересів компанії, а не її акціонера, і застосовується лише у разі, коли органи правління компанії ухиляються від подання позову до особи, яка завдала збитків компанії», – таке більш широке трактування цього терміна запропонував спікер.

Також лектор навів статистику розгляду позовів судами за цією категорією справ з огляду на дані Єдиного реєстру судових рішень. Зокрема, за період з травня 2016 року до сьогодні до судів подано лише 19 таких позовів, з яких лише один задоволено апеляційною інстанцією, а в 11 випадках було відмовлено у задоволенні позовних вимог. Пан Краглевич повідомив, що нині три справи перебувають на розгляді у Верховному Суді.

«Зарубіжний досвід досить чітко відображений у судових прецедентах», – наголосив лектор, розглядаючи світову практику застосування цього інструменту. Йдеться про рішення, винесені судами США, перше з яких датоване ще 1855 роком. При цьому інститут похідного позову не такий розвинений у країнах континентальної Європи.

В’ячеслав Краглевич нагадав, що в Україні зазначений інститут було закріплено на законодавчому рівні у травні 2016 року. Законодавець запровадив нову категорію справ – про спори між господарським товариством і його посадовою особою про відшкодування збитків, завданих діями (бездіяльністю) посадової особи господарському товариству.

Проте вести мову про застосування вказаного механізму лише з 2016 року не варто, оскільки ще в 2004 році Конституційний Суд України в одному з рішень визначив, що акціонер може захистити свої права і інтереси, що оберігаються законом, шляхом звернення до суду у разі їх порушення, спростування або невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства.

Пізніше, 2008 року, у зв’язку зі зловживаннями з боку акціонерів Верховний Суд України зазначив, що оскільки законодавством не передбачено право акціонера звертатися до суду за захистом прав акціонерного товариства, суд повинен визначити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з’ясувати питання про наявність або відсутність факту їх порушення.

Пан Краглевич звернув увагу присутніх на недоліки чинного законодавства у вказаній сфері правовідносин. Наприклад, в Україні не передбачено подання колективного позову. «Право подання до господарського суду позовної заяви від імені господарського товариства, а також заяви про здійснення представництва позивача надано учаснику (акціонеру) цього товариства, якому сукупно належить 10 і більше відсотків уставного капіталу (простих акцій) товариства», – пояснив лектор. На його думку, в цій нормі прослідковується дискримінація інших міноритаріїв з меншими пакетами акцій (часток) в уставних капіталах.

Більш детально лектор розглянув судову практику за вказаною категорією спорів. «Враховуючи певні недоліки законодавчої техніки, а також труднощі такої категорії справ, як відшкодування збитків, можна стверджувати, що механізм практичної реалізації норм профільного законодавства у судовій практиці буде сформовано», – резюмував доповідач.

МЕНЮ

LegalHighSchool – Вища школа для юристів і адвокатів